Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

«Бронебійна публіцистика». Юрій Шевельов

Ціна 20 грн
Мова: 
українська
Рік видання: 
2012
Кількість сторінок: 
32
Формат: 
20x12x1
Обкладинка: 
м'яка
Вага: 
60 гр.

Юрій Шевельов і український «Карфаген»

Юрій Шевельов (1908 2002), один із найвизначніших українських інтелектуалів ХХ століття, був філологом. Сам він вважав себе передусім мовознавцем, проте у великій спадщині вченого вагомим є і все те, що належало до сфери його «хобі», - літературознавчі праці. Щоправда, часом вони написані так, що важко сказати, де закінчується літературознавство і починається культурологія, публіцистика, політичне прогнозування...

Як блискучий стиліст Шевельов добре знав можливості й принади есеїстики - його статті найчастіше й були есеями. Читати їх корисно й цікаво незалежно від того, яка дата зазначена автором після останньої крапки.

Юрій Шевельов із його ерудицією, широкими горизонтами мислення, неперевершеною іронією, ясним розумінням України і світу завжди актуальний. Він зумів сказати надзвичайно важливі для українців речі.

Читачам цього видання пропонуються есеї Юрія Шевельова «Москва, Маросєйка» (1954) та «МИ і ми» (1991).

Ключове питання, над яким розмірковує Шевельов, - що потрібно, щоб Україна після всіх історичних перипетій повернулася у цивілізаційне русло. 1954 року, коли в СРСР помпезно відзначали 300-річчя «возз’єднання» України й Росії, він назвав трьох головних ворогів України: Москва, кочубеївщина, провінціалізм - і цей «діагноз» від Юрія Шевельова залишається в силі (див. есей «Москва, Маросєйка»).

Причому, два вороги з трьох - внутрішні! Вони породжені нашими задавненими національними комплексами, які вкоренилися так глибоко, що вже й на третьому десятку незалежності ми продовжуємо балансувати між буттям і небуттям.

Якщо формально незалежною Україною правлять новітні кочубеї, то виникає велике запитання до нації: а як вона, в такому разі, думає самореалізуватися?

У різний час, із різних приводів Юрій Шевельов із затятістю відомого римського сенатора повторював одну й ту ж максиму: «Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована». Це й справді суперзавдання - для живих і ненарожденних - не на одне десятиліття.

Тому - читайте Юрія Шевельова! Його іронічний розум буде вашим спільником, якщо ви живете неспокійним життям людини, якій не байдуже, що було, є й буде із землею її предків.

Володимир ПАНЧЕНКО

20 грн
0
0
0
0