Ми зовсім не хочемо завойовувати космос, ми тільки прагнемо розширити Землю до його меж
Станіслав Лем, польський письменник-фантаст

«Бронебійна публіцистика». Левко Юркевич. Електронна версія

Ціна 10 грн
2
Мова: 
українська
Рік видання: 
2012
Кількість сторінок: 
40
Формат: 
AZW3, EPUB, MOBI

«Найшанованіший український марксист У європейському соціалістичному русі»

Лев Йосипович Юркевич, український політичний діяч, публіцист, теоретик марксизму, літератор. Він народився в 1884 році у селі Криве, Сквирського повіту, Київської губернії, а з життя пішов у Москві в 1917 або в 1918 році. Дотепер ніхто не знає, коли саме. Друкувався Юркевич під псевдонімами Л.Рибалка, Ніколет, Причепа, Псалмоспівець, Юрій Стрижавський.

У 1903-му навчався у Подільській духовній семінарії в Кам’янці, згодом вступив до Київського університету. З 1904 року - член Революційної української партії (РУП), що трансформувалася в Українську соціал-демократичну робітничу партію, був обраний кандидатом в члени ЦК партії, брав участь в організації її друкованих видань, зокрема одного з найкращих українських періодичних видань початку ХХ століття - громадсько-політичного і літературного журналу «Дзвін».

У 1915-1916 роках - видавець і редактор неперіодичного часопису «Боротьба», органу закордонної групи УСДРП. У 1907-му виїхав за кордон, де закінчив університетську освіту. З тих пір постійно жив за кордоном, потім опинився у Москві. Збирався після Лютневої 1917 року революції повернутися в Україну, але не вдалося...

Не модно нині згадувати марксистів, а Юркевич якраз чи не найбільший український теоретик марксизму, найавторитетніший і найшанованіший український марксист в європейському соціалістичному русі. Він належав до ортодоксального українського марксизму, наближеного за постулатами до російського більшовизму.

Тим не менше Юркевич критикував Володимира Леніна та більшовиків за централізм і великодержавний шовінізм, захищав необхідність української автономії, окремої пролетарської української партії. Ленін вважав Юркевича одним із найнебезпечніших своїх супротивників у національному питанні. І недаремно, адже Юркевич у передмові до книжки В.Левинського «Нарис розвитку українського робітничого руху» не погодився з ленінською критикою, писав, що, за Леніним, право націй на самовизначення аж до відокремлення означає право, на яке ніхто не має права.

Життя, як відомо, підтвердило, що в тій полеміці виграв таки Лев Юркевич - дивний і принциповий український марксист. Підтвердило в страшний спосіб, бо були мільйони загиблих українців, людей інших національностей, які щиро відстоювали нібито «визнаване» більшовиками право націй на самовизначення. І складається враження, що, спостерігаючи сьогоднішні «підходи» спадкоємців КПРС на території України до національного питання, Юркевич вжив би чимало гнівних, нещадних слів...

Юрій ШАПОВАЛ

 
 
 

 

10 грн
1
0
0
0