Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Книгу «Нотатки з кухні «переписування історії» презентував в Ужгороді її автор Володимир В’ятрович

1 грудня, 2021 - 17:57

Дослідженню героїчних сторінок історії національно-визвольних змагань України у ХХ ст.  присвятив свою наукову та видавничу діяльність відомий громадський діяч, депутат Верховної Ради нинішнього скликання Володимир В’ятрович. Нещодавно у видавництві «Наш формат» побачила світ його нова книга «Нотатки з кухні «переписування історії», яку автор презентував в Ужгороді.

«У цій книжці переплелися історія як history з моєю особистою історією – story. Це текст про минуле – моє, українців, минуле загалом. Про те, як формувалися мої погляди на історію, як і чому я намагався допомагати формувати їх іншим. Це водночас і мій особистий досвід, і спроби спонукати українців переосмислити наш колективний. Щоб не повторювати помилок, які вже позаду, і впевненіше прямувати вперед», - так характеризує автор своє нове видання. Загалом книга містить більше 110 публікацій автора та інтерв’ю з ним у друкованих та електронних ЗМІ, виступи на наукових конференціях та з парламентської трибуни і є певною ретроспективою процесів відродження національної пам’яті українців у ХХІ ст. Головні теми публікацій ті, які ще з студентських років цікавили автора: українська революція 1917-1921 років, історія УПА, дисидентський рух.

Та набагато більше у книжці про те, як українці переосмислювали своє минуле, як руйнували міти, насамперед совєцькі, а через суперечки формували спільне бачення. За словами В. В’ятровича, після 1991 року в Україні, й зокрема на Закарпатті, було чимало людей, які взялися досліджувати історію, не чекаючи підтримки від держави. І лише після Помаранчевої революції Україна зрозуміла, що це треба робити на державному рівні. Починаючи з часів президентства В. Ющенка ці питання стали предметом гарячих суспільних дискусій. Людей почали цікавити історичні події. Перша тема – Голодомор. Завданням Сталіна було не лише стерти національну пам'ять українців, але й пам’ять про сам факт геноциду. І, можливо, йому б це вдалося, якби величезна кількість людей, що пережили Голодомор, не опинилися за межами СРСР. Саме вони першими почали збирати та оприлюднювати факти про Голодомор. На початок 80-х років цього матеріалу стало так багато, що діаспора об’єдналася, аби почати розповідати про це світові. Перший пам’ятник жертвам Голодомору був відкритий в канадському Едмонтоні, а 1983 року в США була створена спеціальна комісія з питань голоду в Україні, яка, зрештою, дійшла висновку, що це був зумисно влаштований більшовицько-московським режимом голод.

Після відновлення незалежності у 1991 році правду стало можливо говорити і в Україні, а з 2004-2005 років до цієї роботи долучилася держава. І це дало свої результати. Станом на 2010 рік 61% українців вважали Голодомор геноцидом, а нині так вважають вже 85%. 

Змінилося і ставлення українців до УПА. Якщо в 2012 році тих, хто вважав Українську повстанську армію бійцями за незалежність України, було трохи більше 20%, то в 2021 – 46%. Ще 30% вагаються з відповіддю. Степана Бандеру в 2010 році вважали героєм України 20% українців, сьогодні – 36%. Крім того суттєво зменшився відсоток людей, які негативно ставляться до С.Бандери.  «Мене переконували, що не потрібно розвінчувати радянські міти, розказувати про злочини. Мовляв, старше покоління відімре і всі про комунізм забудуть. Але приклад Росії показує, що це абсолютно не так. Там молодь ностальгує за СРСР, якого не знає. Це - вірус. Росія набагато раніше, ніж ми, розпочала декомунізацію. У 90-х роках там перейменовували міста і вулиці, зносили пам’ятники комуністам. Росія першою з усіх пострадянських країн розпочала відкривати архіви КДБ. Але все змінилося у 2000 році з приходом до влади Путіна. І це приклад того, як може змінюватися сучасна держава, яка вже нібито пройшла комунізм.

Ще однією важливою перемогою суспільного загалу, яку неможливо переоцінити,  В.В’ятрович вважає зміни, які були внесені до шкільних підручників з історії.  «Сьогодні Путін програє свою війну підручнику історії України. Діти, які у школі тримали у своїх руках сучасні підручники з історії України, зараз тримають в руках зброю захищаючи Україну».

Окрім книжки В. В’ятрович презентував свій відеопроект «10 днів Незалежності» – серію фільмів, присвячених видатним історичним подіям України. В Ужгороді він представив фільм про Карпатську Україну. «Це моя спроба розказати про унікальну історію, яка сталася на Закарпатті. Її, на жаль, мало знають, не багато хто може оцінити її важливість», – сказав автор.

Присутні на презентації попросили В. В’ятровича поділитися враженнями від депутатської роботи. Він зізнався, що працювати у Верховній Раді йому відверто некомфортно. «Це найгірша Верховна Рада з 1990 року. За рівнем освіти, за рівнем свідомості. Страшно не коли багато опонентів, які мають іншу думку, а коли ти говориш з трибуни в «сіру масу». Таких людей у парламенті найбільше. На мою думку, є близько 80 народних депутатів, яких ми можемо назвати проукраїнськими. Десь стільки і ж проросійських, зокрема і в «Слузі народу». З рештою абсолютно неможливо дискутувати. Найстрашніше – це безликість депутатів, які не розуміють покладеної на них суспільством відповідальності».

Василь Ільницький, для «Дня», Ужгород

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ