Миколаївці провели в останню путь свого мера Володимира Дмитровича Чайку. Він пішов із життя раптово 2 березня. Але в пам’яті сотень тисяч людей, які знали його як мудрого керівника, чудового дипломата, рідну й близьку людину він назавжди залишиться живим. Таким же життєрадісним, веселим, сповненим енергії та ентузіазму. І навіть під час прощання оркестр виконав улюблену пісню мера Чайки «Білі крила».
Володимир Дмитрович Чайка 12 років очолював Миколаїв. За ці роки серйозно конкурувати з Чайкою ніхто не зміг. Ця дивовижна людина мала особливе прагнення — служіння народові.
Можливо, сам того не помічаючи, Володимир Дмитрович демократизував колись «закрите» місто і відкрив його світові. Тривалий час у політичному житті України він відігравав важливу роль. Таких людей називають — міцний господарник. Він уявляв, де, що й коли треба побудувати чи реконструювати. Коли проводив щотижневу апаратну нараду — ставало зрозуміло, що він найкраще знає місто. Практично щодня Чайка йшов додому пішки, без охорони й супроводу. Привітатися встигав із сотнями людей. І багатьох він реально знав не лише в обличчя, а й на ім’я. Городяни його знали всі. І любили. Так, можливо, сердилися, бурчали, але реально вважали своїм народним мером.
Він пішов так миттєво, як і жив — блискавично приймаючи необхідні містові рішення, оперативно вирішуючи життєво важливі проблеми. Він працював, не шкодуючи себе. Його серце ніколи не знало спокою: воно хвилювалося і раділо, вболівало за місто і святкувало в часи перемог. Воно ніколи не було спокійним і байдужим. Воно не витримало...
Міський голова Миколаєва Володимир Дмитрович Чайка пішов від нас на 65-му році життя. Вічна йому пам’ять, любов і шана від Миколаєва й миколаївців.
«День» сумує з приводу смерті Володимира Дмитровича Чайки і приносить щирі співчуття його рідним, близьким, громаді Миколаєва.
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
