Вінницький архів представив документи столітньої давності
У читальному залі Державного архіву Вінницької області відкрилася документальна виставка «Поділля в добу Української революції 1917–1920 років». У експозиції представлені документи, на яких досить добре збереглися автентичні підписи Павла Скоропадського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Володимира Чехівського. Відвідувачі мають можливість переглянути тогочасні місцеві газети – «Шлях», «Вісник УНР», «Поділля». А краєзнавці-дослідники ознайомитися з особистими справами, автобіографіями, звітами окремих творців української державності, які були вихідцями з Поділля і тривалий час жили та працювали у Вінниці. Це зокрема Саліковський, Лотоцький, Мачушенко, Лебідь-Юрчик, Щириця, Маркович та інші.
«У фондах Державного архіву Вінницької області зберігається чимало документів, які відображають державотворчу діяльність нашого народу, розповідають про провідників революційного руху та детально висвітлюють різні аспекти творення Української державності 1917–1921 років. Цього разу до уваги відвідувачів ми представили копії головних документів – це, зокрема, Універсали Центральної Ради УНР, а також – «Грамота до всього Українського народу» гетьмана Павла Скоропадського, «Закон про тимчасовий державний устрій України», «Звернення Директорії УНР до всіх урядів світу» та інші, – розповідає головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області, кандидат історичних наук Костянтин Завальнюк. – Директорія перебувала у Вінниці тричі: перший раз у грудні 1918 року, вдруге – з 2 лютого по 6 березня 1919 року, і останній період – з 7 травня і до початку червня 1920 року. Тому в експозиції представлені цінні документи, які пов’язані з правлінням УНР у Вінниці. Та особливе зацікавлення викликають особисті справи вінничан, які були при високих посадах. Наприклад Юхима Щириці, який про уряді Директорії керував освітою. Він сам родом з Черкащини, але викладав у Вінницькій учительському інституції, але в часи революції висунувся на таку посаду. До речі, під наказом про нього призначення стоїть підпис голови тогочасної Директорії Володимира Винниченка, який на той момент перебував у Вінниці. Після революції Щирицю арештувало місцеве ЧК, а розстріляли в Києві. На жаль, така ж доля чекала більшість вінницьких інтелігентів, які вірили у незалежність України».
Костянтин Завальнюк додає, що матеріали виставки беззаперечно доводять, що український народ – це народ з багатолітніми традиціями державницького життя. Газети, документи, книги показують, як українці виборювали свою незалежність, розкриває здобутки і вказує на помилки.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця, фото автора
