Дніпропетровський національний історичний музей ім.Явірницького вперше презентує виставку «Велика Болгарія в степовому Придніпров'ї». На ній будуть представлені археологічні знахідки, пов'язані з болгарським етносом, виявлені під час розкопок на території України.
Ще за часів будівництва Дніпрогес (1927-1932) в межах сучасного міста Запоріжжя археологом Володимиром Грінченком був виявлений Вознесенський поминально-похоронний комплекс кінця VII - поч. VIII століть. Це був оригінальний історичний пам'ятник як за своїм устроєм, так і з предметів, знайдених в розкопі. Він представляв собою майданчик розміром 62х31 м, оточений валом з каменів і землі, яка була розташована на узвишші. У східній частині знаходилося кам'яне кільце діаметром 29 метрів, в середині якого були дві ями. В одній з них знайшли деталі поясних наборів з позолоченої бронзи, срібні фігурки орла та лева, кінську залізну збрую - вудила, стремена, пряжки, а також зброю - залізні ножі, наконечники стріл, шматки кольчужної сітки. Ці предмети були проткнуті трьома залізними палашами. На всіх археологічних знахідках залишилися сліди вогню від похоронного багаття. В іншій ямі знаходилися шматки каменю, перемішані з обгорілими кістками коней, черепками посуду, залишками дерева. Навколо другої ями знаходилося сотні фрагментів кінських кістяків і глиняного посуду.
Більшість дослідників пов'язують Вознесенський комплекс з тюркськими племенами. Болгарські археологи припускають, що це поминальне святилище хана Аспаруха - засновника болгарської держави на Дунаї, який пізніше загинув у боротьбі з хозарами. Як відомо, тюркське плем'я болгар після смерті батька Аспаруха - хана Кубрата, розділилося на частини, і було розбите їх суперниками - хозарами в Поволжі. Частина болгар відійшла на північ до волзьких булгар, інша - відкочувала на південний захід, до Дунаю, по степах сучасної України. Хан Аспарух, що підкорив слов'ян на Балканах, став засновником величезної напівкочової держави, що простягалася вздовж узбережжя Чорного моря від Константинополя до Дніпра. Вознесенський поминально-похоронний комплекс знаходиться на східній межі тодішньої Болгарії з Хозарським каганатом.
«На жаль, предмети, знайдені на Воскресенському комплексі, «роз'їхалися» по різних містах, - розповіла на прес-конференції директор Дніпропетровського національного історичного музею Надія Капустіна. - Під час війни евакуація музейних цінностей проходила через Харків, тому частина експонатів, крім Дніпропетровська та Запоріжжя, виявилася і там. Ми хочемо зібрати їх воєдино, щоб відвідувачі змогли оцінити роботу днепрогесівської експедиції».
Велика частина колишньої колекції зберігається в запасниках Дніпропетровського історичного музею, проте до певного часу вона не була затребувана. У музеї знаходиться також щоденник та особисті речі Володимира Грінченка, який перед війною був звинувачений у контрреволюційній діяльності й українському націоналізмі, відправлений у Сибір.
«Можуть запитати, чому Болгарія опинилася в Україні, - сказала керівник виставки, старший науковий співробітник Лариса Чурилова. - Однак дуже багато народів залишили свій культурний слід на нашій землі, яка є частиною Великого степу. По ній проходило переселення кочових племен - болгар, аварів, угорців, печенігів, половців. Інтерес відвідувачів повинні викликати унікальні експонати, пов'язані з тюркською культурою і рунічні написи, зміст яких до цих пір не розшифрований».
Окрасою експозиції стануть золоті та срібні предмети, насамперед, срібний орел, що зберігається в Запорізькому історико-краєзнавчому музеї. Фахівці вважають, що це військовий трофей - навершя значка візантійського легіону, розгромленого войовничими болгарами.
Передбачається, що виставка «Велика Болгарія в степовому Придніпров'ї» після Дніпропетровська відвідає Запоріжжя і Харків. Ведуться також переговори з болгарською стороною - музейниками з Софії, де виставка з України може викликати великий інтерес.
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
