Літературознавець, директор Дому Франка звинуватив головного редактора «Всесвіту» у плагіаті

Відповідний допис «Плагіатор Дроздовський: Розставляючи крапки» Богдан Тихолоз розмістив учора, 7 лютого, у соціальних мережах, де закинув науковому співробітнику Інституту літератури імені Тараса Шевченка, члену Комітету з присудження Національної премії імені Тараса Шевченка, експерту Українського культурного фонду Дмитрові Дроздовському численні прямі текстові запозичення зі своєї праці «Поети-шістдесятники» (Київ-Львів, 2001) без жодної вказівки на їхнє справжнє авторство у «статті» Дмитра Дроздовського «Українське шістдесятництво: розставлячи крапки…».

У пості Богдана Тихолоза, зокрема, зазначено: «Цей факт встановлено на підставі детального зіставного аналізу текстів обох згаданих, унаслідок якого я стверджую, що Дмитро Дроздовський без мого дозволу та посилання на першоджерело використав мій авторський текст, опублікований 2001 р. у виданні «Поети-шістдесятники» (Київ-Львів, 2001), обсягом бл. 37 тисяч знаків (0,93 авторського аркуша – себто близько 20 сторінок!), що становить понад 53 відсотки від загального обсягу підписаного його іменем тексту, чим грубо порушив мої авторські права, застережені в законному порядку видавництвом «АртЕк» і Приватним видавничим підприємством «Всеувито», та принципи академічної доброчесності, загальноприйняті у фаховій спільноті.

Наголошую, що Дмитро Дроздовський сам, особисто опублікував цей текст, який упродовж кількох років був доступний на різних інтернет-ресурсах, про що свідчать електронні «сліди», пов’язані з його особистими акаунтами на цих ресурсах, тож несе повну особисту відповідальність за вчинені дії».

З повним текстом звинувачень Богдана Тихолоза Дмитрові Дроздовському можна ознайомитися тут). Богдан Тихолоз переконаний, що зло має бути покаране: «Я твердо певен, що Дмитро Дроздовський, цілеспрямовано використовуючи мій текст для своєї компіляції, чітко усвідомлював, що порушує принципи академічної етики і авторське право». І вимагає від Дмитра Дроздовського визнати усі факти плагіату у його працях (як уже виявлені, так і, можливо, ті, про існування яких науковій спільноті ще не відомо) та оприлюднити їх повний перелік із зазначенням джерел усіх запозичень, а відтак офіційно публічно перепросити всіх авторів (живих і мертвих), інтелектуальними здобутками яких він скористався в неприпустимий з погляду академічної доброчесності спосіб.

Також вимагає добровільно вийти з усіх експертних, консультаційних, вчених, науково-методичних, художніх рад та редакційних колегій, членство в яких особи із заплямованою діловою репутацією може негативно позначитися на публічному реноме відповідних інституцій, а власноручні заяви про це оприлюднити у вигляді скан-копій.

Серед вимог Тихолоза до Дроздовського й відмова від спроб захистити докторську дисертацію в Україні чи за кордоном і виплата матеріальної компенсації за завдану моральну шкоду, спричинену плагіатом – йдеться про 100 тисяч гривень на благодійний рахунок Дому Франка як доброчинний внесок на культурно-просвітницькі й науково-дослідні ініціативи Музею.

Повідомляє Богдан Тихолоз і про термін виконання вимог – до 15 лютого 2022 року. «Це час на збір бібліографії (те, що вміє і любить робити мій візаві), грошей, відкликання своєї особи з усіх можливих рад тощо», – зазначено у дописі сьогодні, 8 лютого (повний текст вимог тут).

У разі ж, якщо Дмитро Дроздовський не виконає вимог і публічно про це не повідомить, Богдан Тихолоз обіцяє подальші дії із захисту своєї академічної честі гідності – в судовому порядку.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів