Із гендиректором Большого театру достроково розірвано контракт

Мінкультури достроково розірвало контракт з гендиректором Большого театру Анатолієм Іксановим. Його наступником на цій посаді став Володимир Урін, директор Музичного театру імені Станіславського і Немировича-Данченка.

Анатолій Іксанов покидає Большой театр, який очолював упродовж 13 років, - Міністерство культури достроково розірвало з ним контракт, який закінчувався восени цього року. Новим генеральним директором Державного академічного Большого театру стане директор Музичного театру імені Станіславського і Немировича-Данченка Володимир Урін.

«Іксанова викликали у міністерство», - розповіло gazeta.ru. джерело, знайоме з ситуацією в театрі, - де він дізнався, що більше не директор».

За даними РІА «Новости», в Мінкультури крім Уріна розглядали ще дві кандидатури на посаду генерального директора Большого - Михайла Швидкого та виконавчого директора опікунської ради ДАБТ Олександра Будберга. «Усі ці кандидати за останній тиждень неодноразово бували в міністерстві», - сказало джерело агентства у відомстві.

«Я чудово розумію, який тягар звалив на свої плечі», - сказав Урін на зустрічі з колективом та пресою. - Одна людина нічого зробити не зможе, але разом ми зможемо розвиватися».

«Я не планую ніяких революцій», - додав новий директор.

Представляючи Уріна, голова Мінкультури РФ Володимир Мединський заявив, що Іксанову буде запропонований пост радника міністра щодо театрів. Крім того, колишній гендиректор Большого буде представлений до урядової нагороди.

Анатолій Іксанов очолював Большой театр з вересня 2000 року. Він закінчив Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії за спеціальністю «економіка і організація театральної справи», й одразу після навчання Георгій Товстоногов узяв його на посаду головного адміністратора в очолюваний ним Большой драматичний театр. Потім Іксанов став заступник директора БДТ, навчався театральному менеджменту за кордоном - у США, Франції та Швейцарії, 1996 року був призначений директором петербурзького театру. У Большой його прислали «на посилення» - тодішній міністр культури Михайло Швидкой вважав, що головний театр країни ні в чому не повинен поступатися театрам Петербурга, серед яких особливо виділявся саме БДТ.

Чутки про те, що Іксанов ось-ось покине Большой, супроводжували директора упродовж усієї його кар'єри у театрі, і особливо активно вони мусувалися під час звільнення і призначення керівників творчих напрямків - балету, опери, оркестру. Три роки тому,  2010 року, коли закінчився черговий п'ятирічний контракт, заміну гендиректору Большого вже майже підібрали - а можливими кандидатурами були все той же Володимир Урін і оперний співак Юрій Лаптєв. Але й тоді Іксанов утримався - щоправда, судячи з усього, з певними домовленостями: контракт із ним уклали лише на три роки.

Домовленості ці, мабуть, стосувалися відкриття відреставрованої Головної сцени ДАБТ - головної турботи Іксанова на посаді директора театру. До завершення шестирічної реконструкції, яка коштувала близько 36 млрд рублів, восени 2010-го залишався рівно рік. Утім скандали у Большому після відкриття Історичної сцени не припинилися.

Майже одразу після урочистої церемонії - у листопаді 2011 року - солісти балету Большого театру Наталія Осипова та Іван Васильєв перейшли в петербурзький Михайлівський театр. Артисти пояснюють свій вчинок прагненням до свободи творчості, Іксанов послався на підступи приватного бізнесу.

Сама реконструкція теж не залишилася без уваги - її розкритикував соліст балету Микола Цискарідзе, який стверджував, що історичний декор замінений на дешеву підробку, а нові репетиційні зали не відповідають вимогам артистів балету. Після цього конфлікт Цискарідзе з керівництвом ДАБТ увійшов у «гарячу стадію», яка супроводжувалася накладенням на артиста дисциплінарних стягнень, а закінчилася 30 червня - Большой відмовився продовжувати з ним контракт. Того ж дня закінчився контракт і в учениці Цискарідзе, солістки балету Анжеліни Воронцової - продовжувати його вона не стала.

З ім'ям Воронцової пов'язаний і інший скандал, який став головною подією навколотеатрального життя Большого - напад на художнього керівника балету Сергія Філіна, якому в обличчя хлюпнули рідиною, що містить кислоту.

Філін переніс декілька операцій на очах, але його зір до цього часу не відновився, незважаючи на лікування у закордонних клініках. За звинуваченням у нападі поліція заарештувала трьох - і серед них був ще один соліст балету Большого Павло Дмитриченко, цивільний чоловік Воронцової. За однією з версій слідства, Дмитриченко, якого слідство вважає можливим замовником нападу, помстився хореографу за несправедливе ставлення до таланту балерини.

Ну й, нарешті, 4 липня на відвертий демарш зважилася прима Світлана Захарова - вона відмовилася виходити на сцену на прем'єрі балету «Євгеній Онєгін», де її і прем'єра Девіда Холберга записали у другий склад.

Відставка Іксанова продовжила низку несподіваних кадрових рішень Мінкультури. Тільки за тиждень липня були змінені директор Державного музею образотворчих мистецтв імені Пушкіна Ірина Антонова (новим директором стала галерист Марина Лошак) і голова Політехнічного музею Борис Салтиков (його змінила Юлія Шахновськ). Раніше нових директорів отримали чотири з п'яти підвідомчих міністерству наукових інститутів; скандал в одному з них - Державному інституті історії мистецтв, співробітники якого не згодні з кандидатурою Мінкультури, триває майже місяць. А до цього нових керівників отримали Літературний музей та Музей у Кіжах.