11 лютого виповнилося 347 років від дня народження українського козацько-старшинського літописця Самійла Величка. У селі Жуки Полтавського району, де народився, жив, працював і помер літописець, вшанували пам’ять автора історії української козацької держави. Могила Самійла Величка не збереглася – у радянські часи храм у селі Жуки та цвинтар біля нього були знищені. Однак у середині 90-х років минулого століття на ймовірному місці поховання Самійла Васильовича Величка у Жуках було встановлено пам’ятний знак. Тож до гранітного каменю, що символізує могилу літописця, поклали квіти. Серед присутніх були місцеві жителі, представники влади різних рівнів, зокрема голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко, козаки районного козацького товариства.
Як зазначила старший учитель Тахтаулівського НВК Ніна Четверило, яка виступила перед присутніми, до нашого часу не дійшли ні портрет Величка, ні навіть опис його зовнішності, а біографічні відомості фрагментарні. Однак зберігся його твір – козацький Літопис, у створенні якого він не обмежився власними спогадами, а використав різноманітні іноземні джерела. Автор був одним із найосвіченіших людей свого часу. Походив з козацького роду. Закінчив Києво-Могилянську академію. Дослужився до канцеляриста війська Запорозького, брав участь у козацьких походах.
У Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського науковці Полтавщини провели наукову конференцію, присвячену літописцеві.
Богдан ПРОСКУРОВ, Полтава
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
