Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

У Колодяжненському музеї Лесі Українки на Волині починають ремонт меморіальних будинків

11 червня, 2021 - 12:19
На фото: «сірий» будиночок

У  понеділок, 14 червня, в Колодяжному, як повідомила завідувачка меморіальним музеєм-садибою Лесі Українки Ольга Бойко, уже чекають будівельників. Тому працівники музею вже винесли меморіальні речі з так званого «сірого» будиночка, у якому мешкали батьки Лесі Українки, звільнивши кімнати для ремонтно-реставраційних робіт. Через тиждень так само звільнять і «білий» будиночок, в якому мешкала сама Леся Українка. Для екскурсантів, яких тут буває інколи і по десять груп у день, а за рік - по кілька десятків тисяч, залишається відкритою територія навколо музею, літературна експозиція, виставкова зала, в якій розмістили частину речей із меморіальних будинків.

Тендер на реставрацію виграло ТзОВ "Житлобуд-2", яке відреставрує будинки за 6,5 мільйона гривень. Це фахівці, які мають досвід подібних робіт, відновлювали приміщення Художнього музею на території Луцького замку, вежі Чарторийських, підземелля монастиря єзуїтів у Луцьку та інших об'єктів культурної спадщини.

Зусиллями багатьох небайдужих людей музей у Колодяжному врешті порятує територію, яка була особливою в долі Лесі Українки. «Властивий, найрідніший рідний край для мене - Волинь...» - писала Леся Українка в листі до матері 22 березня 1898 року. «Колодяжне - се власне дома, а все решта так, між іншим...» - так сприймали свою садибу всі Косачі, а Леся Українка писала: «Мені нігде так не добре, як вдома, і робота тут найліпше робиться. Так ще ж тут і окрім писання є живе діло і милі для мене люди, тут не почуваю себе зайвою на світі». І газета «День» дуже багато доклалася до зусиль у порятунку меморіальної території. Ще в січні 2017 року народний депутат Ірина Констанкевич в інтерв'ю «Дню» «Леся Українка актуальна й затребувана» підняла тему Колодяжного. Потім була ще не одна публікація. Бо ж проблем у Колодяжненському музеї - віз і ще кілька візочків. «Сірий» і  «білий» будиночки не опалювалися, мало не валилися. Треба було б розчистити ставок, із якого ловив рибу ще Іван Франко. Треба розширювати фондове приміщення. І банально потрібен новий туалет, бо відвідувачів багато, і культура - це не лише музей.

Ольга Косач каже, що в проєктно-кошторисній документації зазначено багато робіт. Фасад, реставрація всередині будиночків, чищення гонти, повністю заміна вікон і дверей, покладення нової бруківки… Але плиткою музейники готові пожертвувати. Аби зробили новий туалет. Ось такі реалії повернення до життя пам'ятки культурної спадщини.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ