На початку 1971 року КБ МіГ представило проект легкого винищувального літака, позначеного тоді як МіГ-29Д. Основне завдання, що покладалося на новий літак, полягало в забезпеченні протиповітряної оборони невеликих територій, стратегічно важливих об'єктів і військових груп. У тому ж 1971 року почалося детальна розробка проекту, передає УНН.
При проектуванні конструкторам довелося зіткнутися з труднощами.
Заборона на доступ до світових "ноу-хау" обмежила можливості бортової електроніки літака, і в результаті збільшилась загальна вага машини.
Керованість літака була обмежена можливостями класичної механічної системи управління.
Обмеження МіГ-29 вдалося компенсувати високими аеродинамічними якостями і озброєнням: керована ракета "повітря-повітря" (УР "в-в") Р-73 мала багато неперевершених і до сьогодні технічних характеристик, зокрема, високу маневреність і збільшену дальність польоту.
Крім цього, МіГ-29 був оснащений локатором Н-019 "Топаз", що дозволяє виявляти повітряні цілі як у вільному просторі, так і на тлі землі, а також крісла-катапульти К-36, що забезпечують покидання літака на швидкостях 75-1500 кілометрів на годину (відомі випадки порятунку пілотів на швидкостях, що перевищують 2000 кілометрів на годину, і під води).
Льотні випробування, розпочалася 6 жовтня 1977 року, підтвердили дуже вдалу конструкцію винищувача. Конструкторам вдалося розрубати "гордіїв вузол" найвищих вимог до льотно-технічних характеристик МіГ-29 і обмежених технологічних та економічних можливостей.
Джерело: УНН
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
