Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Борис БЕРЕНШТЕЙН: Я вважаю, що Україні час підключитися до глобальних міжнародних біржових об’єднань

15 грудня, 2011 - 15:27

На заваленому книгами і паперами столі генерального директора асоціації «Союз бірж України», заслуженого працівника сільського господарства Бориса Беренштейна якийсь незвичайного вигляду молоток. З одного боку, він тут начебто і доречний як знаряддя або інструмент біржового ліцитатора, а з іншого — викликає здивування, оскільки вельми нагадує доісторичний експонат з історичного музею. «Це — символ, — жартує Борис Леонідович, — він показує, наскільки наші біржі відстали від глобалізованих біржових систем Заходу». Але «День» зробив вигляд, що не зрозумів, до чого хилить співрозмовник, і поставив своє перше питання все-таки з орієнтацією не на Захід, а на Схід.

— В Україні знову проклюнулася ідея створення зернового пулу у складі нашої країни, Росії і Казахстану. Для неї є якийсь реальний ґрунт?

— Три роки тому я брав участь у відповідних переговорах і можу сказати, що тоді ця ідея померла сама по собі з єдиної причини: між трьома потенційними учасниками не було і не могло бути узгоджених дій — у всіх були абсолютно різні інтереси. Причому цей пул намагалися створити не стільки для того, щоб спільно діяти на світових ринках, а головним чином через привабливість України як учасника. У нас великі чорноморські порти, розгалужена залізнична мережа, чимала ємкість елеваторів, яка продовжує зростати і розвиватися. Привабливість бачили, але на наші інтереси зважати не хотіли і не хочуть.

За останні п’ять років Україна мала два рекордні урожаї зерна, а тепер ми поставили амбітну мету довести його збір до 80 мільйонів тонн. При вжитку усередині країни всього 26—28 мільйонів тонн нам і без того важко забезпечити перевалку українського зерна, що відправляється на експорт. А якщо ще візьмемо на свою голову Казахстан і Росію, у яких транспортних можливостей або немає взагалі, або вони набагато скромніші, то наше зерно просто залишиться незатребуваним. Тому я б не назвав ідею зернового пулу перспективною для України. Хіба що в тому випадку, якщо використовувати її як розмінну монету, коли потрібно в обмін на отримані преференції піти на якісь поступки. А в принципі ми були і будемо конкурентами на цьому ринку. Досить сказати, що за період, коли в Україні діяли квоти на вивіз зерна, ми втратили багато ринків.

Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на сторінці "ЕКОНОМIКА" в матеріалі Віталія КНЯЖАНСЬКОГО

Джерело: «День»

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ