Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ДЕНЬ. Голова державного Агентства земельних ресурсів України: Я раджу селянам не продавати землі після відкриття ринку ще років із шість-сім

21 вересня, 2011 - 13:53

Україна виходить на фінішну пряму в земельному питанні. Ухваливши Закон «Про земельний кадастр», депутати пообіцяли до кінця 2011 року додати в ланцюг земельної реформи останню ланку — закон «Про ринок земель». Трохи деталей про нього. Урядовий варіант цього документа вже в стінах парламенту. Він забороняє іноземцям та юридичним особам купувати сільськогосподарські угіддя в Україні. Натомість повноцінними власниками чорноземів збираються зробити фермерів, громадян та державу. Скуповування угідь спекулянтами, на думку батьків документа, не буде. Цьому завадить державне мито, яке запроваджується при перепродажі землі. Не куплять землі і через підставних осіб, переконують розробники. Кожен договір про купівлю землі на суму понад 150 тисяч гривень реєструватиметься тільки в тому разі, якщо покупець надасть податкову декларацію з підтвердженням походження таких доходів. Тож зовні, ніби то все пристойно та цивілізовано. Але попри це до земельного законопроекту ще чимало запитань. Чи багато пересічних українців та простих фермерів можуть похвалитися мільйонними статками, аби легально купити землю, вартість якої, за оцінками експертів, становитиме 500—800 доларів за га? Як держава розпоряджатиметься своїм майном? Та багато інших. Тож про основні моменти земельної реформи та її вузькі місця в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» розповів голова державного Агентства земельних ресурсів України Сергій ТИМЧЕНКО. Також «День» поцікавився думкою інших учасників аграрного ринку з приводу розроблених земельних документів та запитав, як можна їх поліпшити.

— Як ви вважаєте, чому за 21 рік земельної реформи суспільство і влада так і не дійшли до спільного знаменника у цьому питанні?

— По-перше, завершення земельної реформи — це питання політичне. По-друге — відсутність належного фінансування і нормативно-правового забезпечення, кадрова чехарда. Ну і ще одна із причин — це те, що за час дії земельного мораторію в суспільстві сформувався прошарок, який звик набивати за рахунок такої невизначеності свої кишені.

— І ви справді вважаєте, що вона зникне з відкриттям ринку? До речі, скільки, на вашу думку, становить земельна «тінь»?

— Зникне. Якщо вдивитися в основу всіх тіньових земляних схем, то 98% із них якраз і працюють за принципом «в обхід мораторію». Якщо мораторій зникне, то не буде причин для існування таких схем.

— Але не факт, що не виникнуть інші. Можна в потрібному формулюванні прописати окремі пункти земельного законодавства, щоб легалізувати певні схеми передачі земель окремим людям. Зокрема, на подібні роздуми наштовхує, наприклад, відсутність у законопроекті «Про ринок землі» чітких критеріїв, спираючись на які, держава визначатиме ефективних власників для здачі в оренду або продаж своїх земель. Відсутність чітких критеріїв завжди залишає місце для лазівки нечесним урядовцям, які прагнуть за певну плату домовитися з бізнесом.

— Критерії — наявність аграрної освіти, мешкання в селі, досвід ведення аграрної справи, як це, наприклад, передбачено в Законі «Про фермерське господарство». Ураховуючи останні законодавчі ініціативи в земельному питанні, скоріше за все, можна передбачувати, що до закону про оренду буде внесено зміни, наприклад, щодо мінімального терміну оренди. Сьогодні землі орендують в основному на короткотерміновій основі — два-три роки. Це призводить до виснаження земель, бо орендарі не зацікавлені багато вкладати в ресурс, який не зрозуміло хто оброблятиме. На мій погляд, оптимальний термін оренди — від 8—10 років — це обумовлено періодом ротації культур у сівозміні.

Щодо державних земель, то, як і землі комунальної власності, їх продаватимуть спеціальним людям — ліцитаторам — лише через аукціон. Хто дасть більшу ціну, той і стане власником землі. Система аукціонів дозволить усім, хто бажає, максимально вигідно продавати землю. Хто більше запропонує — того і земля.

— А ви вважаєте, що у звичайних селян сьогодні є гроші, щоб купити землю на такому аукціоні?

— Звичайно ж, ні. І мене непокоїть питання про те, як їм її купити.

— Як, на ваш погляд, можна вирішити цю дилему? Може, державі було б логічніше рівнобіжно з ухваленням Закону «Про ринок землі» в особі НБУ створити механізм пільгового кредитування потенційних дрібних фермерів? А то виходить, що є люди, які бажають займатися дрібним агробізнесом, але вони не можуть цього зробити через брак первинного капіталу.

— Такий механізм буде — державний земельний банк. Сьогодні йде робота над його створенням, і 2012 року він повинен запрацювати. Ставка за його кредитами становитиме близько 8% річних, а якщо йдеться про будівництво інфраструктури в сільській місцевості, то навіть 0%. Щоб скористатися його кредитами, власник паю може закласти свою землю в банку й отримати кредит на розвиток. Але, на мій погляд, повною мірою це спрацює, якщо людина вже веде якусь господарську діяльність на своїй ділянці й отримує з неї прибуток. На отриманий прибуток вона може купити насіння, а взяті в земельному банку гроші витрачати на покупку техніки або землі. Причому потрібно пам’ятати, що в Законі «Про ринок земель» записано, що коли фермер хоче купити землю на суму понад 150 000 гривень, то він повинен подати декларацію про свої доходи. Це теж виключає масове скуповування землі спекулянтами.

— За рахунок чого будуть такі дешеві кредити? Адже показник річної інфляції в Україні ще далекий від 5—8%?

— Дешевий ресурс банку забезпечить продаж і здавання в оренду державної землі. Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на сторінці "Тема «Дня» " в матеріалі Наталії БІЛОУСОВОЇ

Джерело: «День»

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ