Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ДЕНЬ. Посол Франції в Україні: «У Франції очікують, щоб Україна знову повернулася на демократичний шлях...»

26 серпня, 2011 - 15:49

Франція є другою після Німеччини найвпливовішою країною в Європейському Союзі. Фактично всі рішення, що ухвалюються в ЄС, залежать від французько-німецького двигуна Європи. Яким бачать у Парижі вихід із нинішньої боргової та валютної кризи, яка вразила країни, що входять до зони євро? Як оцінюють у Франції події, що відбуваються останнім часом в Україні і чи підтримують надання Києву перспективи членства в ЄС, на чому наполягає нинішня українська влада? Про це «Дню» — в інтерв’ю посла Франції в Україні Жака ФОРА.

ОБ’ЄКТИВНА РЕАЛЬНІСТЬ VS «ЗАНЕПАД ЄВРОПИ»

— Останнім часом у зарубіжних ЗМІ з’явилося багато публікацій під заголовками «Кінець Європи», «Повільна смерть Європи» тощо. Багато хто пояснює це борговою кризою, кризою євро та заворушеннями, які мали місце у Великобританії. А що ви, пане посол, на це скажете?

— Ми всі певною мірою належимо до Європи: у силу того, яку ми освіту отримали, яким чином нас вчили сприймати світ. Тобто всі ми живемо, маючи десь в голові згадку передбачення з давніх грецьких міфів про «викрадення Європи». До того ж, у наших родинах доводилося досить часто чути історії про Першу і Другу світові війни, які були для Європи громадянськими війнами.

Нещодавно на нашому континенті ми знову стали свідками виникнення нових воєн, спільною рисою яких було загострення націоналістичних настроїв. Відтоді, як спалахнули війни чи то на Балканах, чи то на Кавказі, усі докладали чимало зусиль, щоб знову встановити мир. Це було важко, але результату було досягнуто.

Тому одним з основних здобутків європейського будівництва є те, що цей процес дав можливість гарантувати мир у Європі. І від цієї тези не можна відмахнутися. Ця об’єктивна реальність є аргументом на спростування тези про повільну смерть Європи.

Оскільки процес європейського будівництва незавершений, то варто, щоб до нього приєдналися інші країни, серед яких є й Україна. Що більше народи Європи будуть дізнаватися один про одного, краще знати один одного, спільно працювати, докладати додаткових зусиль, то більше в нас буде шансів спростувати теорію про занепад Європи.

Варто брати до уваги економічний аналіз ситуації. Сьогодні ЄС не є головним виробником у світовому масштабі. Є Сполучені Штати, країни, що розвиваються. Водночас ЄС разом із Північною Америкою зберігають лідерство у сфері технічних досліджень, реєстрації патентів, винаходів.

Таким чином, важливо, щоб кожен із нас у межах своєї держави, а також співпрацюючи з іншими країнами європейського континенту, докладав чималих зусиль для забезпечення прогресу й розвитку Європи, посилюючи позиції у промисловій, економічній та фінансовій сферах. Це завдання нелегке, особливо в цей момент, коли криза б’є не лише Європу, а й весь світ. Перед обличчям цієї безпрецедентної кризи наша реакція і наші шанси на порятунок можуть полягати лише в колективній відповіді, бо індивідуальні підходи не дадуть шансу на успіх.

Минулого тижня в Парижі завершилася франко-німецька зустріч, де розглядалася проблема, пов’язана з борговою кризою, непевністю на світових біржах й атаками на європейську валюту. Було зроблено висновок про необхідність ще більшої співпраці.

— Але ж деякі газети, коментуючи цю зустріч, відзначили: вродила гора мишу.

— Я не буду оспорювати право будь-якого журналіста мати власний критичний погляд на події. Я допускаю, що критично налаштовані журналісти навряд чи віддали б перевагу тому, щоб ця зустріч не відбулася і кожен залишався у своєму кутку й ламав голову над тим, що робити.

Тому мені особисто здається, що ті пропозиції, які було зроблено в сенсі більшої координації всередині Європи, а саме заходи інституційного характеру (створення так званого економічного уряду Європи), заходи бюджетного характеру (запровадження до літа 2012 року угоди про так зване золоте правило в Євросоюзі), а також заходи фінансового характеру (оподаткування фінансових транзакцій) є, на мою думку, належними відповідями за нинішньої ситуації. Не варто забувати, що всі ці труднощі економічного й фінансового характеру, які ми на сьогодні маємо, походять звичайно із надмірної заборгованості країн Євросоюзу, але також є наслідком триваючих досі спекулятивних атак на єврозону. У цих атаках відповідну роль відіграють рейтингові агенції, які водночас намагаються бути і гравцями, і суддями, що є неприпустимим.

Тому я можу зрозуміти, що, можливо, комусь легко казати про занепад Європи, забуваючи про те, що Європа залишається полюсом економічного росту.

— Пане посол, німецький канцлер, британський прем’єр визнали крах політики мультикультуралізму. А саме на такий чинник — культурний — звертав увагу один із батьків засновників Європи, відзначаючи, що об’єднання має базуватися не лише на економіці, а й культурі...

— Справді, за останні роки й у Франції, і в Об’єднаному Королівстві, і в інших країнах Європи мали місце заворушення, що негативно відобразилося на іміджі кожної країни. Заворушення, які ми нещодавно спостерігали у Великобританії, мали насильницький характер і є проявом безсумнівних соціальних негараздів, які торкаються певного прошарку населення, щодо якого зусилля з інтеграції не були доволі успішними. Французька та британська моделі соціального розвитку різні, їх часто протиставляють, утім, загальним висновком може бути те, що ідеальної моделі не існує.

Сьогодні ми змушені переглянути свою імміграційну політику. Насправді віднині вона матиме більш обмежувальний характер. Її метою є підвищення якості прийому іммігрантів. Президент Французької Республіки Ніколя Саркозі нещодавно висловив думку, що їхня кількість сьогодні стала такою, що говорити про якість інтеграції не випадає. Адже інтегрувати можна лише тоді, коли країна здатна запропонувати житло й роботу. 

Продовження теми читайте на стронці "Панорама дня"  

Джерело: «День»

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ