Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ДЕНЬ. Протягом сезону в Києві пролунають усі п’ять симфоній українського класика Бориса Лятошинського

2 листопада, 2011 - 14:40

Не варто шукати на афішах Національної філармонії гучної назви «Всі симфонії Лятошинського». Це — принципова позиція диригента Володимира Сіренка, який слушно вважає: «Якщо досі в Україні не був виконаний весь Лятошинський, то нам немає чим пишатися»... Головна принада серії концертів Національного симфонічного оркестру України під орудою Сіренка розпочалася 1 листопада, а завершиться в червні наступного року — це «занурення» симфоній Бориса Лятошинського в контекст світової музичної класики, вибудовування своєрідних паралелей. Намагання довести, що українська класика — не маленький острів у океані світового мистецтва, а невід’ємна складова цього величезного материка. Так, у вівторок поряд із Першою симфонією українського класика прозвучали увертюра до опери «Тангейзер» Вагнера (адже Лятошинський обожнював Вагнера, його величезний портрет прикрашав робочу кімнату Бориса Миколайовича) та Перший скрипковий концерт Генріка Венявського у виконанні блискучого українсько-італійського скрипаля Олеся Семчука (потужні польські впливи на творчість Лятошинського також добре відомі).

Другу симфонію Володимир Сіренко «заримував» із симфонічною поемою «Сирени» Рейнгольда Глієра, вчителя Лятошинського, та Концертом для фортепіано з оркестром фа-дієз мінор Олександра Скрябіна. Хрестоматійну Третю (звісно, в першій, оригінальній редакції) — з Другим віолончельним концертом Дмитра Шостаковича. Четверту — з «Мета-вальсом» Валентина Сильвестрова, учня Лятошинського, та Скрипковим концертом Альбана Берга (його вплив на творчість Лятошинського був дуже істотним). П’яту, так звану «Слов’янську», — з сюїтою з музики до балету «Ольга» Євгена Станковича (ще один видатний учень Лятошинського) та Четвертим фортепіанним концертом Сергія Рахманінова.

Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на сторінці  "КУЛЬТУРА" в матеріалі Юлії БЕНТІ,

Джерело: «День»

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ