Зовсім небагато залишилося до проведення в Україні та Польщі футбольного чемпіонату на першість Європи 2012 року. Готелі, транспорт, дороги, стадіони, волонтери — навіть якщо все це буде добре підготовлено, без дотримання безпеки, без контролю за поведінкою гостей та вболівальників, підготовка до такої важливої для країни події багато в чому втрачає сенс. Наразі міліція, працівники МНС і внутрішніх військ активно проходять тренінги з психологічної підготовки. Технології і методики навчання запропонувала єдина в Україні Науково-дослідна лабораторія екстремальної і кризової психології Національного університету цивільного захисту України (Харків). Її співробітники надають психологічну допомогу людям у найскладніших ситуаціях, які можуть бути, — авіакатастрофи, вибухи, аварії на шахтах. У чому ж полягає робота психологів з уболівальниками (а психологи цілодобово перебуватимуть у місцях проведення матчів) і психологічна підготовка працівників МВС, МНС і внутрішніх військ, «Дню» розповіла начальник лабораторії екстремальної і кризової психології Світлана ЛЕБЕДЄВА.
— Світлано Юріївно, розкажіть, будь ласка, про актуальність роботи психологів під час проведення Євро-2012.
— Працюючи зі структурами МВС і МНС, ми беремо участь у підготовці до проведення першості Європи з футболу. Ми розглядаємо кожен етап, починаючи з етапу прибуття вболівальників у кожному місті і закінчуючи їхнім від’їздом... На кожному етапі ми розглядаємо алгоритм роботи з уболівальниками, розглядаємо групу фанатів, що і як робити в яких ситуаціях. Стадіон ми не розглядали, тому що на стадіоні відповідальними за те, що відбувається, будуть психологи МНС, які залучатимуться для роботи під час матчів. Ми ж перебуватимемо за межами стадіонів. Так само — психологи внутрішніх військ, і також — психологи МВС. Для роботи ми залучаємо всіх психологів кожного міста, що приймає, які працюють у структурах МВС, МНС і внутрішніх військ. Тренінги ми вже провели з цими фахівцями у Львові, Донецьку та Харкові. На черзі — Київ. Але річ у тім, що на випадок надзвичайної ситуації потрібно більше підготовлених людей, які зможуть надати екстрену психологічну допомогу. Бо якщо є велика кількість потерпілих і загиблих, то ви множте кількість необхідних фахівців на три або чотири — адже треба враховувати родичів, яким слід надати допомогу.
Психолог дивиться, скажімо, на людину в натовпі і прораховує: чи є у людини зараз соціальний зв’язок, чи здатна вона на суїцид. Дивиться міміку, жести, діагностує різні негативні стани. Якщо це ступор упродовж півгодини, він починає швидко купіювати (припиняти. — Авт.). Якщо це істерика — теж. Якщо ми виїжджаємо на надзвичайні ситуації, то це робота без сну, без відпочинку — тільки легкі перекуси, та й то щоб постраждалі й родичі нічого не бачили. З нашого досвіду надзвичайна ситуація триває до семи днів.
— Розкажіть, будь ласка, на прикладі, в чому полягає робота психологів з уболівальниками.
— Я зазначу, що всі, хто працює психологами, здобули вищу психологічну освіту. Волонтерів немає, тому що ми несемо відповідальності за ситуацію, за людей. Нам необхідні співробітники зі спеціальними навичками, знаннями та вміннями, щоб правильно діагностувати людину. Але водночас не кожен із психологів безпосередньо стикався зі, скажімо, таким явищем, як паніка. Наше завдання полягає в тому, щоб змоделювати за допомогою вправи паніку. Тому в лабораторних умовах ми ділимо групи на дві частини: одна група — в паніці, а друга група «накриває» людей упродовж двох-трьох хвилин (починає розгойдувати першу групу, як це буває в натовпі). Так вона доводить групу до панічних реакцій (мінімальних). Відповідно потім ми розробляли алгоритм при роботі з натовпом, рекомендації, що робити і як допомогти людям. Для цього треба хоча б трохи мати відчуття паніки. Все це — розробки Науково-дослідної лабораторії екстремальної і кризової психології.
— Тобто ви не використовуєте технік зарубіжних колег?
— Ми проходили тренінги з німецькими колегами. Вони ділилися своїм досвідом при проведенні Чемпіонату світу з футболу у себе, але, на жаль, більшість їхніх методів нам не підходить. У нас — абсолютно інший менталітет, і їхні проблеми в наших силових структурах — це не проблеми. Наведу приклад. Вони практично рік виучували усміхатися своїх поліцейських. Для нас же це не є важко. Передусім нам треба своїх співробітників міліції хоча б гідно одягти. Тому що на Заході прийнято по будь-яку допомогу звертатися до поліцейського. І людина у формі повинна мати такий вигляд, щоб до неї хотілося підійти і довірити свої проблеми.
Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на сторінці "Суспільство" в матеріалі Оксани МИКОЛЮК
Джерело: «День»
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!



