Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

ДЕНЬ.Чим загрожує Закон «Про ринок земель» українському селу?

8 грудня, 2011 - 11:46

Протягом останнього часу помітно активізувались дискусії з приводу необхідності «завершення» аграрної реформи, яка триває в Україні понад двадцять років. При цьому останнім кроком на її тернистому шляху, нібито, обіцяє стати прийняття закону «Про ринок земель», який обіцяють ухвалити сьогодні.

Як це не дивно, основними апологетами вільного ринкового обігу земель в нашій державі виступають не селяни чи представники відповідних громадських організацій, а очільники міністерств та відомств, зокрема Мінагрополітики й Держкомзему, а також ціла низка політиків, які належать до провладного табору. Вони ж виявляються й основними популяризаторами «завершального етапу реформи» в засобах масової інформації.

Водночас більшість потенційних учасників цього ринку (починаючи від пересічних селян та фермерів і закінчуючи представниками місцевої влади), а також розважливих науковців і представників громадських організацій, дотичних до проблем українського села, далеко не в захваті від пропонованого варіанта «завершення реформи».

Уже сам цей факт змушує замислитись над потенційною результативністю пропонованих змін. Адже, як відомо, чиновник не може розуміти ринкових процесів і наслідків своїх дій для ринку краще за самих учасників цього ринку. З вікон свого кабінету він не в стані побачити усіх «підводних течій» і «невидимих каменів» на шляху ініційованих владою реформ. Проте він добре відчуває можливість отримання корисливої наживи в результаті запровадження чергових етапів реформування. Саме тому високий рівень умотивованості чиновників на здійснення реформаційних заходів повинен, як мінімум, викликати у суспільстві цілком виправдане занепокоєння.

Сьогодні фактично не приховується, що рішення про відміну мораторію на купівлю-продаж землі, яке потягне за собою запровадження її фактичного ринкового обігу, є насамперед політичним. Президент, а слідом за ним і голова Держкомзему та інші впливові функціонери, обґрунтовують необхідність його прийняття не стільки економічними розрахунками, скільки політичними аргументами: потребою в якнайшвидшому завершенні земельної реформи, що тягнеться ледь не найдовше у світі, боротьбою з бюрократією та корупцією, наданні селянам справедливого права розпоряджатися наданими їм паями тощо. Навіть, здавалося б, економічні доводи: збільшення надходжень до державного бюджету від більш ефективного використання земель, створення земельного банку та умов для акумулювання інвестиційних ресурсів у сільськогосподарському виробництві, розвиток інфраструктури села через зростання обсягів надходжень від земельних податків і трансакцій із землею, за своєю суттю тяжіють до політичної аргументації.

Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на сторінці "ЕКОНОМIКА" в матеріалі доктора економічних наук -  Віктора БОРЩЕВСЬКОГО,

Джерело: «День»

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ