Під час візиту до США Віктор Янукович зокрема взяв участь у заходах в рамках ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд», повідомила прес-служба глави держави.
Міжнародна ініціатива «Партнерство «Відкритий уряд» була висунута президентом США Бараком Обамою під час 65-ї сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні 2010 року. Головна її мета — сприяння прозорості державного управління, боротьба з корупцією та активізація більш широкого залучення до цих процесів представників громадянського суспільства. Партнерство матиме три основні напрями співробітництва: між урядами, між громадянськими суспільствами та між представниками приватного сектору.
Як повідомляє УНІАН, напередодні візиту Віктора Януковича до Сполучених Штатів глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін зазначив, що Україна «планує приєднатися» до цієї ініціативи.
Отже, держава візьме на себе зобов’язання розробити національний План заходів до Бразильського саміту, що відбудеться 22 березня 2012 року.
«Програма «Відкритий уряд», прозорість, доступність, залучення до цих процесів громадянського суспільства, громадських організацій — це наше майбутнє... Ми маємо звикнути жити у прозорому світі, — сказав Віктор Янукович, коментуючи ініціативу. — Що більше людей ми будемо залучати до управління державою, то більше суспільство знатиме про те, чим займається влада, які підходи до вирішення певних питань вона використовує, то більше ми об’єднуватимемо здорове суспільство на шляху модернізації нашої країни».
На жаль, так звані реформи, що впроваджуються нинішнім керівництвом держави, не містять в собі глибокого розуміння того, що таке здорове суспільство, та якою має бути український модернізаційний проект. У цьому сенсі показовою є також історія російської силіконової долини Сколково. Очевидно, що в сучасному світі (та ще й враховуючи як історію України, так її реалії) відкритість країни тісно пов’язана з модернізацією: якісні перетворення в країні потребують прозорості й навпаки: шлях до відкритості має супроводжуватися модернізацією.
Якщо Україна справді приєднається до згаданої ініціативи, якщо ми дійсно не боїмося відкритості та «прозорого світу», це мало б означати: нам є що показати. А якщо в хаті кутки неметені...
Головний редактор «Дня» Лариса Івшина час від часу повторює: «Ми так відстали, що можемо виявитися попереду...» І справді. У цьому — не стільки констатація нашої відсталості, скільки рецепт для того, як її подолати. Ми не зобов’язані долати шлях та повторювати помилки постіндустріальних суспільств. Зараз, коли в країні в результаті «реформ», по суті, знищена промисловість, ми можемо відразу взятися за новітні технології.
Утім, соціополіси, інформаційне суспільство... Усі ці ідеї вже звучали. Це та реальність, яку Україна могла побудувати ще після 1999 року. Великий модернізаційний проект країни був виписаний у другій, конструктивній, частині програми, з якою йшов на президентські вибори 1999 року відомий політик Євген Марчук. Придворні «науковці» тоді іронізували: це, мовляв, Томас Мор і Кампанелла... Минуло 12 років блукань між хатою і коморою. І що в підсумку? Нам будь-що, хочуть того «вгорі» чи ні, доведеться братися за те, чим сьогодні живе цивілізований світ. Зокрема Східна Європа, де ми мали шанс стати одними з лідерів...
Поки світ не став зовсім «прозорий», ми ще маємо шанс повернутися до «санітарної норми». Відкритість, як і свобода, повинна мати якісне наповнення. Навіщо вона Україні? Передусім для того, щоби відкрити шлюзи можливостей для найкращого всередині країни.
Який інтелектуальний супровід повинна отримати українська відкритість? Та якими мали би бути острівці модернізації? Про це «День» запитав експертів.
Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на першій сторінці в матеріалі Марії ТОМАК та Алли ДУБРОВИК
Джерело: «День»
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!



