Голова Меджлісу, тобто національного уряду кримськотатарського народу, Мустафа Джемільов завив про наміри залиши свою посаду, яку обіймає з 1991 року, а також більше не балотуватися до Верховної Ради України, депутатом якої він є безперервно з 1998 року.
У 2007 та 2009 роках Мустафа Джемільов вже хотів скласти повноваження голови Меджлісу, однак Курултай, себто національний з’їзд кримських татар, не дозволив йому це зробити, мотивуючись тим, що у документах Меджлісу не прописана процедура добровільного складання повноважень голови.
Щоб не склалась ситуація тих років, пан Джемільов заявив, що не балотуватиметься до складу наступного Курултаю. Відповідно, його не зможуть призначити головою Меджлісу, який обирається з делегатів національного з’їзду.
Новий склад Курултаю мають обрати наприкінці наступного року, одразу ж після виборів до українського парламенту. Мустафа Джемільов обіцяє не йти повністю з політики та допомагати новому голові Меджлісу утвердитись на посаді.
Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров, якого разом з іншим заступником Ремзі Ільясовим називають найімовірнішим наступником багаторічного лідера кримських татар, заявив в інтерв’ю радіо Ера ФМ, що наміри пана Джемільова є щирими.
Пан Чубаров також заявив, що у разі складення Мустафою Джемільовим своїх повноважень, національний рух кримських татар не розвалиться, як це дехто прогнозує.
Політичні опоненти пана Джемільова розійшлись у думках з приводу того, чи не є його заяви черговим політичним трюком для збільшення свого рейтингу та перевірки лояльності прихильників. Однак більшість з них вважають, якщо складення повноважень таки відбудеться, Меджліс може втратити деякі політичні позиції та радикалізуватися.
Як відзначають політичні оглядачі, останнім часом Меджліс вимушений на політичній арені протистояти не тільки загальнокримським політичним кланам, а й внутрішній кримськотатарській опозиції. У понеділок представники опозиційних до Меджлісу сил провели у Сімферополі мітинг, на якому висловили недовіри пану Джемільову.
Експерти зазначають, що поки ті опозиційні кримськотатарські організації не мають широкої підтримки співвітчизників, а тому не становлять великої небезпеки Меджлісу. Однак, як зазначають оглядачі, якщо національний уряд пасивно боротиметься за права кримськотатарського народу, що повертається з місць сталінської депортації, внутрішні протестні маси збільшуватимуться й опозиція перейматиме ініціативу.
Джерело: ТОВ ТРК «Радіо-Ера»
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!



