Футбольний Єврочемпіонат, до якого Україна готувалася декілька років, тепер вже позаду. Фан-зони згортаються, іноземні туристи роз’їжджаються, а бізнесмени та працівники різноманітних сфер обслуговування рахують прибутки. А рахувати особливо немає чого. 5,5 мільярдів, які забезпечили проведення Євро-2012, не покриваються навіть приблизно.
Тим часом працівники готельної сфери заявляють, що номерний фонд був завантажений менше, аніж на 40%. Власники книгарень та ресторанів не відчули надвеликого зацікавлення ані українською книжкою, ані українською кухнею. А таксисти замість обіцяних прибутків отримали перекриті вулиці та мінімальні тарифи.
Однак загальне можна краще побачити, дивлячись локально. Тож далі пряма мова з приймаючих міст.
ЛЬВІВ’ЯНИ ОХРЕСТИЛИ ЄВРО-2012 «ІНВЕСТИЦІЄЮ В МАЙБУТНЄ»
1. Місцева казна поповниться прибутком у розмірі півмільйона гривень. А це майже у 21 раз менше за фінансові інвестування в підготовку заходу.
2. Львівські бізнесмени відзначають, що заробітки під час чемпіонату кількісно не відрізнялися від заробітку в цю ж пору, але в інші роки. Головну причину вбачають в інтересах фанів, які приїздили з конкретною метою: повболівати та відпочити, не особливо перенавантажуючи себе культурним дозвіллям.
3. Працівники ресторанної індустрії тішаться, що вдалося зарекомендувати місто як «тепле, гостинне, абсолютно європейське». Іноземні туристи замовляли найчастіше фан-меню: пиво та м’ясні страви. Своєю невибагливістю дещо розчарували місцевих рестораторів, котрі попередньо закуповували спеціальні інгредієнти для різноманітних страв та навчали персонал англійської мови.
4. Таксисти заявляють, що їхні прибутки під час Євро не надто зросли та до того ж були нерегулярними. А після останнього матчу, проведеного у Львові 17 червня, доводилося возити переважно місцевих жителів.
5. Очікування себе не виправдали, однак львів’яни сходяться в одному: іноземці побачили безпечне, красиве та комфортне для відпочинку місто, а це, безумовно, великий крок вперед.
ХАРКІВ: ОСНОВНИЙ НАПЛИВ ГОСТЕЙ ТРИВАВ ЛИШЕ ТИЖДЕНЬ
1. Бізнесмени, що старалися безпосередньо для чемпіонату, значних фінансових надбань не отримали. Місяць Євро 2012, до якого готувалися роками, звузився до одного тижня.
2. Харківський готель, що на час футбольних змагань став штаб квартирою УЄФА, отримав запланований прибуток. Піар-менеджер «Kharkiv Palace», не називаючи імен, стверджує, що номери були повністю заповнені.
3. Продавці в сувенірних крамницях та пивних точках працювали «до сьомого поту». Однак неймовірна втома, за їхніми словами, компенсувалася, позитивними емоціями та немалим заробітком. Голландці потребували великої кількості пива, а перед самим від’їздом багато з них купували вишиванку «додому дружині».
4. Організатори міні-монетних дворів у фан-зонах песимістично зазначають, що європейців більше цікавили масові гуляння та випивка і аж ніяк не культурні розваги з козацьким колоритом. Однак радіють хоча б тому, що повною мірою вдалося показати принаймні деяким європейцям красу українських традицій.
5. Харківські таксисти користувалися тим, що в перші дні гості міста ще не розібралися з курсом валют та українськими грошима. А тому часто свідомо завищували суму, обкрадаючи бідних туристів, переважно голландців.
ДОНЕЦЬК ОТРИМАВ ЛИШЕ МІЗЕРНУ ЧАСТИНУ ТОГО, ЩО МІГ БИ ОТРИМАТИ
1. 300 млн гривень, що надійшло до місцевого бюджету, ніяк не зможуть перекрити витрати у більше, аніж у 8 млрд гривень.
2. Відносно невелику кількість іноземних туристів мер Донецька пояснює інформаційними нападами британських засобів масової інформації.
3. Прибуток, що зріс на 50%, зовсім не задовольнив власників ресторанів. А заклади, які не пропонували у своєму меню жодних алкогольних напоїв, збільшили відвідуваність лише на 15%, у порівнянні з попередніми роками.
4. Під час чемпіонату готелі міста були заповнені на 98-99%. Місцеві жителі розуміють, що деякі готелі невдовзі закриють, але по-справжньому якісні залишаться і виживуть в умовах конкуренції.
5. Донеччани вірять в перспективність свого регіону як потенційного місця проведення заходів не лише європейського, а й світового рівня.
Детальніше читайте у сьогоднішньому номері.
Юлія САБАДИШИНА, Літня школа журналістики «Дня»
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
