З початку липня під стінами Спаського собору копошаться археологи - тут ведуться розкопки, які повинні дати відповідь на питання: чи поховані тут чернігівські князі?
Розкопки ведуться з південної і північної сторін храму - на тих місцях, де археологи розраховують знайти усипальниці чернігівських князів. Вірніше, якщо з північного боку археологи заглибилися вже більше ніж на висоту людського зросту, то з півдня територія поки що лише обгороджена і розмічена - роботи тут почнуться пізніше.
Розкопки приховані від цікавих очей дерев'яним парканом, роззяв не пускають з огляду на важливість і масштабність робіт. До того ж археологи не хочуть зайвого ажіотажу навколо цієї теми. Після закінчення робіт вся інформація буде надана громадськості. Ключове питання, яке хвилює чернігівців, - чи не будуть всі знахідки відвезені в Москву, зважаючи на те що ініціаторами та спонсорами ідеї виступила російська сторона? Доцент кафедри історії та археології Інституту історії Чернігівського національного педагогічного університету Олена Черненко такі припущення відкидає. По-перше, це заборонено міжнародним законодавством. А по-друге ...
– На сьогодні розкривають розкопи 1923 року, – говорит археолог. – Знахідки відсутні як такі – ми знаходимо лише камені зі слідами обробки і давні плінфи. Це дуже цікаво для науковців, істориків давньоруської архітектури, але, як ви розумієте, вартість цього незначна.
Що ж стосується заяв російських спонсорів щодо бажання забрати з собою лише частку мощей святого чернігівського князя Ігоря для споруджуваного в Підмосков'ї храму його імені, то не варто ділити шкуру невбитого ведмедя. Тим більше що розрекламоване сканування території Валу - поки що результатів не принесло і не могло принести.
– Як фахівець-археолог можу сказати, що це була ділетантська спроба, – впевнена Елена Черненко. – Серйозно про якісь результати говорити не можна. Принцип роботи георадара не дозволяє на пам’ятці такого класу взагалі отримати якусь інформацію.
Саме особистість Ігоря і стала «винуватцем» ідеї. Відомий російський письменник і дослідник літописів Юрій Сбітнєв, присвятив велику частину свого життя вивченню біографії князя Ігоря, впевнений, що той похований саме поруч зі Спаським собором. А разом з його усипальницею, мовляв, там же знаходиться від семи до п'ятнадцяти поховань. Підтвердити або спростувати ці припущення і повинні археологи.
Паралельно вчені переслідують й іншу мету - намагаються убезпечити храм від небезпеки, яка його підстерігає. За словами Олени Черненко, розкоп 90-річної давності був погано засипаний і утрамбований. Зважаючи на це в освічених пустотах накопичувалася волога, яка провокує намокання фундаменту Спаського собору. Після закінчення сьогоднішніх розкопок реставратори, які будуть займатися консервацією об'єкта, підійдуть до цього набагато відповідальніше.
Перші масштабні розкопки поруч зі Спаським собором в Чернігові пройшли влітку 1923 року. Керував ними найвідоміший український археолог Микола Макаренко. Тривали вони всього два місяці, а результати дослідження стали основною для написання наукової роботи «Чернігівський Спас: археологічні досліді 1923 року», яка вийшла у світ наприкінці 1920-х років.
Джерело: gorod.cn.ua
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
