Обама підписав закон про нові санкції проти Ірану

Президент США Барак Обама підписав закон про нові санкції щодо Ірану, ухвалений 2 серпня 2012 р. Конгресом США. Відповідно до закону, для американських підприємців вводиться заборона на співробітництво з компаніями низки галузей  мусульманської країни, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Associated Press.

Тож від сьогодні, бізнесмени США не мають права підтримувати ділові відносини з іранськими підприємствами, що займаються видобутком вуглеводнів, судноплавними перевезеннями і страховкою. Крім того, незаконними вважаються будь-які контакти з фінансовими установами ісламської республіки.

Новий закон розширює санкції, накладені Білим домом на Іран влітку 2010 р. У планах США - продовжити політику "нафтового стримування" Тегерану: американські політики сподіваються скоротити сировинний експорт мусульманської країни.

Обама не підтримує силові операції в Ірані, тому він ставить на економічний тиск, що, на думку аналітиків його команди, може змусити Тегеран відмовитися від планів створення атомної зброї.

Республіканський кандидат у президенти США Мітт Ромні різко критикує близькосхідну політику Барака Обами. Претендент від "слонів" впевнений, що нинішня американська адміністрація "потурає" Тегерану, одночасно з цим послаблюючи зв'язки з Ізраїлем.

США, Ізраїль і країни Євросоюзу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Американська розвідка підтверджує, що Іран спроможний на це, він нарощує потужності для збагачення урану, які можуть бути використані для створення ядерних боєголовок. Водночас, розвідка впевнена, що Іран не буде самостійно починати або провокувати військовий конфлікт.

Іранський уряд заявляє, що ядерна програма виключно мирна і направлена на забезпечення країни електроенергією.

Як повідомлялося, з 1 липня ц.р. набуло чинності ембарго Євросоюзу на імпорт іранської нафти. Чи не єдиним, хто підтримує Іран в конфлікті з ЄС та іншими країнами, залишається Президент Венесуели Уго Чавес. У червні під час зустрічі з президентом Ірану Махмудом Ахмадінеджадом він розкритикував санкції проти Ісламської Республіки. За словами Президента Венесуели, Тегеран може розраховувати на допомогу і підтримку венесуельського народу. Чавес не уточнив, про які конкретні кроки Каракаса може йтися.

У листопаді 2011 року Президент Ізраїлю Шимон Перес заявив, що його країна не виключає можливості авіабомбардування Ірану.

Переконати Іран відмовитися від збагачення урану намагається також Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), але безуспішно. 8 червня ц.р. МАГАТЕ заявило, що чергові перемовини з Іраном щодо його ядерної програми не дали можливості інспектування іранських ядерних об'єктів. На початку червня місії США в МАГАТЕ повідомили, що Іран володіє запасами низькозбагаченого урану, яких досить для створення декількох ядерних бомб. Крім того, останній квартальний звіт МАГАТЕ свідчить про те, що Тегеран, як і раніше, відмовляється надавати повну інформацію про свою ядерну програму.

Ситуація навколо цього питання загострилася після того, як МАГАТЕ попередньо повідомило, що Тегеран вів розробки ядерної зброї. Країни Заходу ввели проти Ісламської республіки санкції, на що Тегеран пригрозив перекрити Ормузьку протоку, через яку проходить до 40% світового імпорту нафтопродуктів. 3 лютого Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що Ісламська республіка розвиватиме свою ядерну програму й надалі, попри санкції та погрози Заходу.

Іран - другий найбільший виробник нафти з-поміж країн ОПЕК після Саудівської Аравії. У 2010 р. Іран посідав третє місце в світі за обсягами експорту нафти після Саудівської Аравії і Росії. На Євросоюз наразі припадає близько 3% іранського експорту сирої нафти. Найбільшим споживачем іранського "чорного золота" є Китай, який закуповує 20% нафти республіки. За інформацією ОПЕК, загальна вартість річного експорту іранської нафти становить 71,6 млрд дол.

Джерело: РБК-Україна