7 серпня 1918 року народився Пантелеймон Куліш, український письменник, поет, драматург, громадський діяч, фольклорист, етнограф, перекладач, мовознавець редактор і видавець.
Пантелеймон Куліш відомий передусім як автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада». У 1846 році письменник опублікував «Повість про український нарід», яка зіграла не останню роль у справі його арешту. У квітні 1847 у Варшаві, де за відрядженням Петербузької Академії Куліш вивчав слов’янські мови та культури, його арештували у справі Кирило-Мефодіївського братства і вислали спочатку до Вологди, а потім до Тули із забороною писати й друкуватися.
Упродовж 1847-1850 років Пантелеймон Куліш перебував на засланні, працював державним службовцем, а в 1851 році він повернувся до Петербурга, працював урядовцем у Міністерстві державного майна і лише у 1856 отримав дозвіл друкуватися. Після цього опублікував два томи етнографічно-фольклористичної, історіографічної, літературної збірки «Записки о Южной Руси», в яких запровадив новий правопис – «кулішівку», що лежить в основі сучасного українського правопису.
Куліш систематично працював у царині перекладу. З-поміж його напрацювань – майже весь Шекспір, Ґете, Байрон, балади А. Міцкевича і навіть Біблія.
Читайте більше:
Пантелеймон Куліш як дзеркало української суперечливості
Пантелеймон Куліш в «Абботсфорді» /ДЕНЬ/
Джерело: Україна Incognita
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
