Через загрозу втратити найбільшого покупця газу російські чиновники помітно нервуються. Учора голова «Газпрому» Олексій Міллер, відповідаючи на запитання журналістів про місце, яке відводить «Газпром» українській трубі, сказав: «Це цілком залежить від тієї ролі, яку відводить газотранспортній системі сама українська сторона. Якщо, як можна почути в Україні, ГТС — це історичний скарб, то, очевидно, її місце в музеї». Чи вплинуть ці відверті погрози на українське керівництво, де намітився майже непомітний для стороннього ока розкол у газових питаннях? За повідомленнями ЗМІ, перший віце-прем’єр Андрій Клюєв наприкінці минулого року закликав парламентарів Партії регіонів терміново ухвалити законопроект, що мав працювати на потенційних орендарів української ГТС — росіян. Та й деякі ЗМІ розгорнули кампанію, спрямовану на те, щоб переконати суспільство: газова труба своє майже віджила, і нині саме час її віддавати. Таким чином планувалося достроково підтримати схему, за якою «Газпром» мав із 1 січня зменшити ціну на газ для України, а вже потім Україна ухвалювала згаданий закон, що давав можливість створювати газотранспортний консорціум. Та російський прем’єр Володимир Путін виявив недовіру до «стільців зранку» і відмовився від погодженої схеми консорціуму — 40 (Україна) — 40 (Росія) — 20 (ЄС), вимагаючи контрольного пакета для Росії. Українською відповіддю на цю нахабну вимогу стала заява про зменшення закупівель російського газу. Здається, уперше наші керівники наважилися на рішучий крок.
Сьогодні в Москві планувалося розпочати черговий раунд переговорів глави «Газпрому» Олексія Міллера та міністра енергетики й вугільної промисловості України Юрія Бойка. Можна передбачити, що градус розмови буде дуже високим, оскільки українська делегація вперше за півтора роки відмовилася від ролі прохача й знайшла в своєму арсеналі дієвий козир, що дозволяє реально зачепити інтереси Москви. «Газпром» не приховує свого занепокоєння рішенням Києва в однобічному порядку зменшити закупівлі російського газу 2012 року до 27 мільярдів кубометрів (згідно з газовими контрактами 2009 року, «Нафтогаз України» з 2010 року планував купувати 52 мільярди на рік). А Україна цього разу не лише заявляє, а й робить: якщо наприкінці минулого року щодобові відбори газу становили 100-110 мільйонів кубометрів, то з початку січня вони почали різко зменшуватися й до 9 січня впали до 33,3 мільйона. «Україна притиснула «Газпром» до стінки», — пише з цього приводу Gazeta Wyborcza.
А ще нещодавно обидві сторони характеризували переговори як успішні, й складалося враження, що українська вимога знизити неймовірно високу газову ціну для України (на перший квартал цього року 416 дол. за тисячу кубометрів) ось-ось буде задоволена. Залишалося лише підвести законодавчу базу під намір створити газотранспортний консорціум і домовитися про частку сторін у новостворюваній структурі. Як відомо, відповідний законопроект внесено до парламенту, і його збиралися невідкладно, ще до Нового року, розглянути. Але, як то кажуть, Адміністрація Президента, а швидше сам Віктор Янукович, стали в цьому питанні на бік опозиції, що завзято протестувала проти того, щоб віддавати росіянам українську трубу. І законопроект поки що поклали до шухляди.
На що розраховує наш уряд? Прем’єр-міністр України Микола Азаров, спілкуючись з користувачами мережі Facebook, повідомив: «Ми на зиму закачали достатню кількість газу, запас якого допоможе нам 2012 року безперебійно забезпечувати наших людей». А ще, як то кажуть, не газом єдиним. «Дуже багато було зроблено для розвитку видобутку вугілля, й уперше в нас є профіцит понад 5 млн тонн вугілля, — написав на своєму сайті прем’єр. — Це дозволить нам на наших теплових електростанціях використовувати вугілля замість газу. Велика робота проводиться «Нафтогазом» для збільшення власного видобутку газу. Ведеться робота із залучення інвесторів для розробки родовищ сланцевого газу. Зрозуміло, що це справа не одного дня, але ми готові до того, щоб протягом обмеженого часу використовувати газозамінні джерела енергії». Проте Азаров усе ще сподівається, що переговори з Росією з питання зниження ціни на газ триватимуть не вічно, а успішно закінчаться протягом обмеженого часу, на який, як вважає Азаров, запасів міцності у нас вистачить.
Продовження теми читайте в сьогоднішньому номері "Дня" на сторінці «ЕКОНОМIКА» в матеріалі Віталія КНЯЖАНСЬКОГО, Алли ДУБРОВИК, Наталії БІЛОУСОВої «День»
Джерело: «День»
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!



