Цього дня 1918 року відбувся бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва).
Чотирьохтисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – Київські студенти і гімназисти. Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби.
Червоні втратили близько 300 бійців. Оборонці надвечір почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення. Сотник Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відходити. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки. Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко, однак допомога молодого резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів. Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни не змогли продовжувати наступ на Київ того дня — через суттєві втрати й розібрану залізницю.
Відступаючи у сутінках, українці втратили орієнтир та вийшли просто на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. Більшовики розстріляли чи закололи багнетами 27 студентів. Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна» і решта студентів підтримали спів.
Загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.
Джерело: «Україна Incognita»
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
