Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Вибори в парламент не цікавлять іранців

1 березня, 2012 - 19:36

На парламентських виборах в Ірані між собою змагаються різні групи у владі.

Головні реформаторські партії заборонили ще 2009 року, а їхніх лідерів утримують під домашнім арештом. До участі у цих виборах не допустили більше третини опозиційних кандидатів, тож опозиція закликала бойкотувати голосування.

Уся інтрига перегонів зводиться до питання: чи переможуть прибічники релігійного лідера Ірану Алі Хаменеї, чи команда чинного президента Махмуда Ахмадінеджада?

“Гадаю, люди зараз більше переймаються економічною ситуацією в країні. Інтерес до виборів упав через зростання цін, особливо впродовж останніх двох місяців”, – каже житель Тегерана.

Становище Ірану ускладнюють економічні санкції Заходу, що вдарили по банківській сфері та видобутку нафти, але й боляче відбилися на інших галузях.

Побоюючись військового удару Ізраїлю та США, люди кинулися масово скуповувати найнеобхідніше.

У порівнянні з груднем іранський ріал втратив половину вартості відносно американського долару, а інфляція в країні перевищила 20%.

Тегеран скасував субсидії на харчі та бензин, що лише поглибило скруту малозабезпечених верств.

З іншого боку, зовнішній тиск на Тегеран мобілізує окремі групи суспільства напередодні виборів.

На патріотизмі наголошують і передвиборчі плакати, розвішені у Тегерані. На них написано: “Вибори – це ознака свідомої нації”.

Дев‘яті після Ісламської революції вибори до іранського парламенту відбудуться  без участі опозиції. Проте, навіть якби бойкоту не було, багатьох опозиційних кандадатів все одно не допустили б до участі у виборах.
Чим важливе і показове п‘ятничне голосування до меджлісу – журналіст Euronews Марія Сарсаларі поставила це питання спеціалісту в іранській тематиці Ахмаду Саламатіану.
 
Euronews:
 Пане Салматіан, у виборах, по суті, беруть участь групи, лояльні до влади. Політична палітра зрозуміла, тож якими фарбами можна описати ці вибори?
 
Ахмад Саламатіан:
 Ще задовго до голосування багато високопосадовців і сам лідер говорили про те, що головне на цих виборах – питання безпеки. Тому вплив військових та органів безпеки - спецслужб - зокрема, представників Корпусу вартових революції – значно зріс.
Про вибори можна сказати, що основна боротьба розгорнеться саме між цими центрами тяжіння – військовими і силами безпеки. Їхні представники і поділять між собою більшість місць у меджлісі.  
Як наслідок, можемо зробити висновок, що місця у парламенті будуть розподілені за принципом близькості та відданості Вартовим революції, а не за релігійними чи ідеологічними відмінностями.
Така тендеція була і у попередньому меджлісі, але зараз проявиться ще чіткіше.
 
Euronews:
Парламент Ірану мав різні повноваження і різну силу впливу з часу свого створення більш ніж століття тому. Як ви вважаєте, ці вибори послаблять чи посилять меджліс?
 
 Ахмад Саламатіан: 
Вплив меджлісу зменшується. Тепер пан Ахмадінеджад міг би з легкістю спростувати слова аятолли Хомейні, який колись казав: “Меджліс стоїть над усіма справами”. Але досвід показує: чим більше парламент опиняється під контролем силового блоку, тим більше він створює проблем для політичної системи.
 На мою думку, майбутній парламент не зможе стати авторитетним органом. Він перестане бути політичною кухнею, а лише служитиме інтересам армії та спецслужб.  В наступні місяці ми побачимо, що меджліс перетвориться на арену боротьби між провійськовими фракціями та тими, які підтримують спецслужби.
 
 
Euronews:
З огляду на напруження, яке існує між Іраном та Заходом щодо іранської ядерної програми, чи можуть результати виборів якимось чином вплинути на зовнішню політику Ірану?
 
 
Ахмад Саламатіан:
 На жаль, як тільки під час кризи у відносинах ухвалювати рішення доручають представникам силового блоку, напруження лише зростає. З цієї причини у наступного меджлісу буде менше важелів, щоб налагодити міжнародні відносини. Це ще більше ускладнить та унебезпечить позицію Ірану на міжнародній арені. Звісно, парламент, на який сильний вплив чинить армія та спецслужби, не матиме політичного бачення як можна вирішити проблеми шляхом діалогу. І це призведе до подальшої ескалації напруження у країні та регіоні.

Джерело: Euronews

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ