11 листопада 2019 року Український інститут національної пам'яті розпочав інформаційну кампанію до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років під назвою "Пам’ять, що рятує: голоси правди". Таким є і цьогорічне гасло інформаційної кампанії.
"Протягом наступних тижнів ми будемо розповідати історії тих, чий голос комуністичний режим не змусив замовкнути", - повідомляється на сторінці Інституту нацпам'яті у Facebook.
Першу ж історію УІНП присвятив Джеймсу Мейсу - відомому досліднику Голодомору, автору численних публікацій про велику трагедію українського народу, директору Комісії з вивчення українського голоду Конгресу США.
Джеймс Мейс (1952–2004) з 1981 року на запрошення Гарвардського інституту українських студій починає допомагати Р.оберту Конквесту у роботі над його книгою "Жнива скорботи»\2. Тоді ж починають виходити його перші публікації про Голодомор. Так на початку 1980-х років чітко сформувалися і переплелися два наукових інтереси Мейса: Голодомор і дослідження геноцидів.
У 1986 році за наполяганням української спільноти була створена Комісія Конгресу США із вивчення голоду 1932-1933 років. Джеймс Мейс впродовж 4 років організовував її діяльність. Хоча він не був її членом, організацію називали Комісією Мейса. У результаті було опубліковано тритомник майже двох сотень усних свідчень про голод в Україні.
В Україні ці матеріали були перевидані у 2008 році.
Джеймс Мейс написав звіт Комісії, який був затверджений Конгресом, а отже став не лише науковим, а й політичним документом. Його значення у тому, що вперше на солідній науковій базі Голодомор було визнано геноцидом.
Механізмами геноциду було визнано:
▪️"максимальну конфіскацію сільськогосподарських продуктів у населення села",
▪️"обмеження виїзду селян за межі свого району",
▪️"знищення навіть тих поміркованих національних прав, які були до того".
У 1993 році Джеймс Мейс переїхав до України. Працював в Києво-Могилянській академії, займався політологією і, звичайно, дослідженням Голодомору. Мав свою колонку в газеті "День".
Він характеризував українське суспільство як постгеноцидне.
Саме Джеймс Мейс запропонував запалювати свічки в знак пам’яті за померлими предками, щоб вони освітили "майбутнє без жертв, без насильства, без жахів".
26 листопада 2005 р. його нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня (посмертно).
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!




