Нардеп V, VI і VII скликань, заступник голови Радміну Автономної Республіки Крим в (1993-1997), голова Всеукраїнського громадського руху «Сила права» Андрій Сенченко висловив виданню «Коментарі» думку про рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі почати офіційне розслідування військових злочинів і злочинів проти людяності на сході України і в Криму.
«Це рішення носить історичний характер. У Кремлі здригнулися, тому що основні клієнти на лаву підсудних міжнародного трибуналу - сьогоднішні мешканці Кремля та інші діячі путінської влади. І лише питання часу - коли вони там (на лаві підсудних) опиняться. Коли на чужій землі відбувається масове вбивство солдатів і мирних жителів, коли знущаються з мільйонів громадян, які опинилися заручниками путінського режиму, - це, безумовно, повинно бути предметом розгляду в МКС. Але є важливе "але"... Чи все сьогодні Україна як держава робить для документування цих злочинів? Далеко не все! Навіть частки відсотка не робиться від того, що потрібно робити», - заявив Сенченко.
Він підкреслив, що організація "Сила права", яку він очолює, ще в кінці 2014-го - на початку 2015-го розробила стратегію юридичного наступу на державу-агресора.
«Є понад тисячу судових рішень. У кожному фіксуються факти, які після рішення суду набувають сили доказів російської агресії і злочинів путінського режиму на нашій землі. Але за 7 років війни напрацювання нашої команди так і не взяті на озброєння владою, не переросли в державну стратегію юридичного наступу на державу-агресора. У владі це нікого не цікавить. Хоча діяти повинна саме держава. Причому в трьох напрямах», - написав Андрій Сенченко.
На його думку, ці напрями такі:
«Перше - документування злочинів щодо конкретних громадян. Друге - фіксація збитків, завданих українському бізнесу. Це не тільки шахти-заводи та інші "віджаті" окупантами великі підприємства. Це ще тисячі і тисячі людей, які створили сімейний бізнес, який був повністю розграбований агресором і його маріонетками. Мародерство носило і носить масовий характер і на Донбасі, і в Криму. Під вивіскою націоналізації влаштували тотальний грабіж. Третій напрям - фіксація збитків, завданих державі. Екологія, мінування територій, руйнування інженерної та соціальної інфраструктури, незаконне використання наших природних ресурсів, розграбування культурних цінностей і багато іншого. Оцінка такої шкоди - це величезні цифри, величезний обсяг роботи. Але у нас за 7 років до цього так і не приступили - ні попередня влада, ні нинішня».
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!




