У Луцьку завершили ексгумацію останків з масового захоронення біля колишнього примішення Луцької тюрми
Сьогодні у Луцьку увесь день іде дощ, і мимоволі думаєш, як добре, що погода витримала шість днів, які тривала ексгумація людських останків. Яма, утворена від попадання бомби перед входом у Луцьку тюрму у червні 1941-го, стала братською могилою для бранців, розстріляних тут енкаведистами 23 – 24 червня. Історик Сергій Годлевський, який взяв участь в ексгумації, каже, що ще триватимуть різного роду експертизи, проте знайдені на дні ями рештки побутових речей, кулі, які використовувало НКВД того часу, все таки підтверджують, що у яму були скинуті тіла саме бранців тюрми. Це були переважно юнаки, молоді чоловіки, трапляються і жіночі останки, це були люди, заарештовані новою, радянською, владою як політично неблагонадійні: вони могли не бути членами ОУН, проте були просто молодими, національно свідомими, і тому становили загрозу новій владі. За різними даними, у тюрмі на початок війни утримувалося від 1700 до 2500 тисяч людей, вижило трохи більше півтисячі.
Сергій Годлевський каже, що прогноз погоди на час ексгумації передбачав три дні дощів. Вони ішли навколо Луцька, але Луцьк минали. І лише коли змели останні жмені землі, просоченої прахом розстріляних, аби не залишати її на асфальті, пішов дощ. Природа також оплакує це масове вбивство. Всього у ямі виявлено останки (зійшлася кількість черепів з іншими кістками) 107 чоловік. Їх перезахоронять біля стіни колишньої тюрми. А на місці братської могили буде квітник, на якому, вважає Сергій, повинні цвісти тільки червоні квіти. За час розкопок на це місце приходили люди, чоловік із 20 були родичами розстріляних у ті криваві червневі дні 1941-го. Були ті, чийого діда-прадіда розстріляли у1944-му. Але людям направду дуже важливо знати місце останнього земного спочинку рідного, близького, важливо, аби були поховані по-людськи, по-християнськи, а не скинуті на купу як сміття.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
