У Швейцарії знайшли найстаріший лист християнина
Дослідники з Університету Базеля визначили найстаріший християнський документ з Римського Єгипту. Його знайшли в колекції папірусів Університету Базеля.
Цей лист зберігався протягом сотень років і потрапив в колекцію після того, як його було придбано на ринку старожитностей в 1899 році, пише The History Blog.
Розповіді про християнське життя того періоду рідкісні і мають тенденцію схилятися до екстремальних ситуацій, таких як аскети або переслідування християн. Цей лист малює набагато більш банальну картину християнської сім'ї, яка живе в маленькому поселенні біля Нілу в пустелі центрального Єгипту, і виявляється, що вони жили так само, як і їх нехристиянські сусіди.
Папірус P.Bas. 2.43 знаходився у володінні Базельського університету понад 100 років. Цей лист від людини на ім'я Арриан до його брата Павла. Цей документ виділяється з маси збережених листів греко-римського Єгипту своєю заключною формулою вітання: повідомивши про повсякденні сімейні питання і попросивши вибрати кращий рибний соус як сувенір, автор листа використовує останній рядок, побажавши своєму братові процвітати «у Господі». Автор використовує скорочену форму християнської фрази «Я молюся, щоб ви досягли успіху в Господі».
«Використання цієї абревіатури, відомої в цьому контексті як nomen sacrum, не залишає сумнівів в християнських віруваннях автора листів. Це виключно християнська формула, з якою ми знайомі з рукописів Нового Завіту», — говорить Сабіна Хюбнер, професор стародавньої історії в Базельському університеті.
Ім'я брата також розкриває вірування сім'ї. За словами Хюбнер, «Павло було надзвичайно рідкісним ім'ям в той час, і ми можемо зробити висновок, що батьки, які згадувалися в листі, — християни, які назвали свого сина на честь апостола ще в 200 році нашої ери».
Хюбнер звузила дату написання листа приблизно до 230 р н.е., зробивши його на 40−50 років старше попереднього раннього відомого християнського листа, і простежила його походження до поселення в області Файюм в Єгипті.
Папірус був частиною архіву Героніна, колекції понад 1000 папірусів III століття, що відноситься до управління сільськогосподарським угіддям в цьому районі.
