Навігацію українських суден в Азовському морі ускладнюють військові кораблі РФ без якірних вогнів, а екіпажі українських кораблів, що базуються на Азовському морі, стикаються з новими проблемама, розповіли командири військового корабля управління "Донбас" та буксира "Корець", які нині базуються в Маріуполі.
Командири розповіли як 23-25 вересня цього року вони пройшли маршрутом з Одеси в Маріуполь - тим самим, який мали здолати катери "Нікополь", "Бердянськ" та буксир "Яни Капу", захоплені РФ, пише ВВС-Україна.
Командир буксиру "Корець" Олександр Григоревський знає найдрібніші деталі маршруту українських військових суден з Одеси до Маріуполя. Він його пройшов від початку до кінця.
"Установка від командування була така: рухатися в порт Маріуполя. Якщо з боку Росії будуть якісь перешкоди, відмови, погрози застосувати зброю, розвернутися на зворотний курс і, не ризикуючи особовим складом та кораблями, повертатися назад. Думаю, у наших хлопців 25 листопада установка була аналогічна", - розповідає військовий.
За його словами, ближче двох миль до 12-мильної зони навколо Криму вони ніде не наближалися до кримського узбережжя.
"Наше завдання було перейти з пункту в пункт, нікого не провокуючи й не створюючи складних ситуацій", - каже він.
Олександр Григоревський пригадує, що перший розвідувальний корабель росіян вони зустріли поруч із мисом Тарханкут. Невдовзі поруч із ними опинилися ще два російські судна. З-поміж них був і сторожовий корабель "Дон", що за два місяці по тому буде таранити український буксир.
Звідти й аж до самої якірної стоянки в Маріуполі українців супроводжували військові й прикордонні судна РФ. Російські судна можна було розгледіти тоді з українського берега.
Крім морських військових суден, росіяни задіяли й авіацію. Їхні літаки понад п'ять разів пролітали над "Донбасом".
"Від мачти один пролетів на висоті 50-70 метрів, тобто дуже низько. Коли я перебував на командному пункті, бачив обличчя людей", - розповідає Ярослав Шевченко, заступник командира цього судна.
Йому запам'яталося те, що росіяни кілька разів запитували інформацію про кількість особового складу на борту його корабля. Припускає, що їх непокоїло те, що судно є великим за розміром і могло б вмістити досить велику кількість військових.
"Російські кораблі небезпечно маневрували поруч із нашими. Тобто вони дуже близько підходили", - каже Ярослав Шевченко.
Командир "Корця" наголошує на тому, що тоді, у вересні, вони не планували застосовувати зброю.
"Про всяк випадок вона була приведена в готовність, але на місця стрілків я особовий склад не відправляв, щоб, якщо в когось здадуть нерви чи буде нештатна ситуація, не спровокувати неадекватні дії", - розповідає Олександр Григоревський.
На підході до Керченської протоки українські військові кораблі вийшли на зв'язок із диспетчерською службою "Керч трафік контроль".
"Ми підходили до зони розподілення руху біля Керченської протоки, рухалися вздовж неї зі швидкістю два вузли. У той час, як ми перетнули 12-мильну зону, з нами зв'язався російський береговий прикордонний пост "Берег-22", запитав, хто ми, з якими намірами йдемо. Ми сказали, що є військовим кораблем, буксируємо інше судно й плануємо прохід до Азовського моря, в порт Маріуполь. Вони заперечень не мали. Ми не просили дозволу, просто їм про це повідомили - вони погодилися", - відтворює події вересневого проходу через протоку командир "Корця".
Російські патрульні катери супроводжували "Донбас" і "Корець" через протоку. Фактично українські кораблі були оточені зусібіч. Під самим Керченським мостом ці катери вишикувалися в лінію.
Під час проходу у вересні українські моряки взяли на борт свого буксира російського цивільного лоцмана. Коли українські судна підійшли до протоки, почули, що прохід без лоцмана заборонений.
Як саме це відбувалося, описує Олександр Григоревський:
"Ми наполягали, що є військовим екскортом і можемо пройти без лоцмана. Росіяни повідомили, що готові надати лоцмана безкоштовно. Ми запросили дозволу в командування ВМС України, воно нам дозволило. Лоцман поводився професійно, жодних питань, крім тих, що стосувалися проходу, не ставив".
Однак з Керченського мосту в бік українських військових лунала лайка, зазначає Ярослав Шевченко:
"Ми чули нецензурні вислови в наш бік із Керченського мосту, коли вони нас "вітали", так би мовити. Ми не відповідали на них", - розповідає заступник командира "Донбасу".
Нині екіпажі, що базуються на Азовському морі, стикаються з новими для себе проблемами. За їхніми словами, навігацію у цих водах утруднює те, що там часто в нічний час російські військові кораблі, перебуваючи на якорі, не несуть якірних вогнів.
"Приміром, "Дон", який ми зустріли, стояв там, де глибина 80-90 метрів, але він ніс два червоні вогні, як судно, що стоїть на мілині. Вони себе не виказують, ховаються у темряві. Через це судна, які проходять повз, не можуть ідентифікувати , хто саме це стоїть. Поводяться, мов даїшники в кущах", - каже Олександр Григоревський.
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
