Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Ми ніколи не забудемо злочину радянського режиму, - Порошенко

18 травня, 2019 - 09:47
Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»

 Біль кримськотатарського народу – це наш спільний біль. Ми ніколи не забудемо злочину радянського режиму.

На цьому наголосив чинний Президент України Петро Порошенко з нагоди 75-ї річниці депортації кримських татар у дописі на сторінці у Facebook.

"75 років тому, 18 травня 1944 – трагічна дата в історії кримськотатарського народу. Йдуть з життя свідки, але спогади про влаштований Москвою геноцид залишаються в історичній пам’яті кримських татар – і у пам’яті усього українського народу", - написав Порошенко на своїй сторінці на Facebook.

Президент наголосив, що біль кримськотатарського народу – це наш спільний біль.

"Ми ніколи не забудемо злочину радянського режиму. І сучасні злочинці понесуть покарання за окупацію Кримського півострова, за тортури та знущання над кримчанами. Переконаний, право кримських татар вільно жити на своїй рідній землі буде обов’язково відновлено. Слава нескореному кримськотатарському народові!" - додав він.

Нагадаємо, сьогодні, 18 травня , Україна вшановує пам'ять жертв депортації кримських татар та відзначає День боротьби за права кримськотатарського народу.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о третій годині ночі й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня).

Офіційною підставою для цього злочину стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

Без сумніву, був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності. За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих людей.

У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від кількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів.

Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам’яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика.

Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.

Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі. Однак кримська земля знову стала об’єктом зазіхань з боку Москви, а кримські татари після анексії Росією півострова у 2014 році зазнали (і зазнають) нечуваних із часів Сталіна репресій.

Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України – кримських татар – за реалізацію своїх прав як представників корінного народу, Указом Президента від 16 травня 2014 року і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.

Читайте більше в ексклюзивному матеріалі «Дня» «Боротися за свободу до перемоги...».

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ