У Луцьку вимагають перекрити вулиці під час похорону загиблого під Авдіївкою воїна
Завтра вранці у Луцьк мають привезти загиблого від кулі снайпера під Авдіївкою командира зенітно-ракетного взводу 1-го механізованого батальйону 72-ї бригади Максима Гринчишина. Він загинув 19 лютого, а 22 лютого у Луцьку оголосили Днем жалоби. Прощання мало б відбуватися традиційним печальним чином: відспівування у Свято-Троїцькому соборі, громадська панахида, похорон на Алеї почесних поховань на міському кладовищі.
Проте наразі у Фейсбуці громадські активісти (волонтери, представники «Самооборони Волині) опублікували звернення до міської влади. Підготував його Юрій Сковорода, який пише: «Владо Луцька, ми не носитимемо папірці, ми не збиратимемо підписи. Тримай заяву тут. Говорю про те, щоб у Луцьку з почестями, як того вимагають норми моралі, хоронили наших загиблих Солдат на війні. А саме: Луцьк повинен відчути і почути, що хоронять Героя. Вимагаю не лише оголошення трауру, а й повного перекриття руху по проспекту Волі та вулиці Рівненській, доки з храму до виїзду з міста слідуватиме похоронна процесія з відкритими бортами траурного автомобіля з труною Захисника. Загиблих потрібно проводжати в останню путь за старою доброю традицією - пішки і мовчки. А не палкими промовами представників від влади у стилі "Слава Україні". Якщо належного вшанування не забезпечить міська адміністрація, то ми, громадські організації міста, залишаємо право те робити своїми силами. Луцьк потрібно трясонути, бо для багатьох похорони воїнів вже стало буденністю: що до гастроному сходити, що до нічного клубу. Похорони проходять повз них. Війна - то не їхнє».
Максима Гринчишина (який, до речі, є зведеним братом колишньої дружини футболіста Анатолія Тимощука – Надії) знали у Луцьку багато волонтерів, на неоголошеній війні він перебував з літа 2014 року, пройшов шлях від солдата до командира, був справжнім патріотом України. Загинув, маючи 37 років.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк