Протести в Туреччині та в Болгарії відрізняються іронічними гаслами, перформансами, креативом і відмовою від насильства, зазначають експерти.
От уже місяць тисячі жителів Болгарії протестують проти політичної системи, яку, на їхню думку, контролюють олігархи. 14-липня демонстранти влаштували в Софії своєрідну мистецьку інсталяцію, інсценувавши картину Ежена Делакруа "Свобода, що веде народ".
Мистецтвознавець Івайло Дітчев, який особисто пережив протести в Стамбулі, вбачає багато спільного між акціями в Болгарії та Туреччині. "Ті, хто зараз виходить на вулицю, належать до нового покоління, яке вважає, що політики недостатньо представляють його інтереси", - каже Дітчев.
На його думку, передусім середній клас обурюється тим, що можновладці топчуть демократичні цінності ногами. Так, жителі великих турецьких міст не можуть змиритися з тим, що хустинка на голові поступово стає обов'язковим елементом, розмірковує далі Дітчев.
У Болгарії прем'єр-міністр Пламен Орешарські дістав прізвисько "Олігарські", а на транспарантах можна, зокрема, прочитати: "Урядова клініка в нас уже є. Тепер потрібна ще й урядова божевільня". Журналістка й правозахисниця Еммі Бару теж вважає, що протести в Туреччині й Болгарії цілком можна порівнювати.
"Їхні спільні риси - фантазія, креативність, відмова від насильства і вміння ізолювати провокаторів", - каже Бару. Крім того, як у Туреччині, так і в Болгарії демонстранти користуються спільною мовою символів. Турецька та болгарська молодь поводить себе, як близнюки, вважає правозахисниця. "Молоді люди танцюють під дощем, вони обнімаються, співають, сміються й мріють. Вони володіють потужною, сучасною енергією", - наголошує журналістка.
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
