Третій день поспіль майже чотири десятки виноробів Закарпаття презентують божоле власного виробництва у недавно відреставрованих винних льохах «Совине гніздо».
Цьогоріч вхід на винний фест організатори зробили платним – 20 гривень, проте це аж ніяк не зменшило кількість бажаючих насолодитися ігристим сонячним напоєм. Коридорами старовинних підвалів юрмляться сотні ужгородців та гостей міста. Останніх тут чимало, адже туроператори скористалися проведенням фестивалю і створили спеціальні винні тури на «Закарпатське божоле». Нинішнього року скуштувати живі закарпатські вина мають нагоду й численні гості із усієї України та з-за кордону, серед яких чимало словаків. Наші близькі сусіди облюбували Ужгород не тільки за його архітектурні принади, а й за дешеві, як для них, паливо, побутові товари, продукти й алкоголь.
Майже біля кожної ятки, господарі якої припрошують скуштувати вино, скупується чимало людей, які дегустують вина та інші напої, представлені виноробами. Окрім молодого вина, серед якого переважно сорти Кабарне, Кадарка, Мускат, Сапераві та інші, представлені і вина минулорічного врожаю, а також – фруктова та виноградна горілка, коньяки, різноманітні настоянки та глінтвейн. Один літр молодого вина коштує, в середньому, 70 гривень, хоча, приміром, за Сапераві просять 100. Винну та сливову паленку можна купити за 70, а за абрикосову правлять усі 100 гривень.
Закарпаття недарма називають краєм виноробства – тут , завдяки сприятливому клімату, особливо на Берегівщині, Виноградівщині, Ужгородщині та Іршавщині виготовленням вина займалися з діда-прадіда. Винороб Віталій Муска розповідає, що він ще з дитинства допомагав своєму дідусеві обробляти виноградники у селі Верхні Ремети на Берегівщині. Змалку підв’язував, обрізав лозу, допомагав збирати врожай та чавити грона на сік, спостерігаючи за процесом виготовлення вина. Ця любов до виноробства тече у його жилах, то ж він, працюючи на залізниці, взявся за улюблене діло, долучивши до нього і дружину Людмилу. Взяв в оренду 12 соток у В.Реметах і посадив на них виноградник. Улюбленим сортом називає Каберне совіньйон. Каже, що минулого року висадив чотириста саджанців цього сорту.
На запитання, чи потрібні подібні фестивалі, Віталій каже: «це дуже добре, що вони проводяться. Саме завдяки участі в фестивалях мене знають по всій Україні. Дехто просить надіслати йому саджанці, дехто приїжджає за вином. Велика проблема нині – відсутність лабораторії, де можна було б визначити якість вина, адже не всі винороби чесні й добросовісні, тому ви не можете бути впевнені, що під маркою живого, справжнього вина не придбаєте порошкову підробку, - каже пан Віталій. - Окрім того, непогано було б створити магазини, в яких фермери-винороби могли б легально продавати свою продукцію (обов’язково лабораторно перевірену!), а істинні поціновувачі сонячного нектару у бокалі мали б можливість споживати якісне живе закарпатське вино».
Оксана ДУДАШ, Ужгород, для «Дня»
Фото автора
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
