Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

У Львові відкрили пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу

20 листопада, 18:30
Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА

Ажурна композиція із бронзи постала на майданчику неподалік Львівського цирку, на вул. Городоцькій  – навпроти будинку, де жив поет, прозаїк, перекладач і літературознавець Богдан-Ігор Антонич (5.10.1909 –6.07.1937).

Львівський пам’ятник Антоничу – перший в Україні.

Композицію у Львові встановлено за результатами Всеукраїнського конкурсу на найкращу концептуальну ідею пам’ятника Антоничу у Львові, що відбувся кілька років тому".

Переміг у конкурсі авторський колектив у складі: скульптор В. Одрехівський, архітектори Д. Белах, Л. Лібич, О. Матушков. Автор, Володимир Одрехівський, тоді наголошував, що проект – це спільне архітектурне рішення, яке включає в себе не лише скульптуру, а й сквер навколо неї.

28 жовтня композицію встановили. Сьогодні – урочисто відкрили. У заходах  з нагоди відкриття й освячення пам’ятника взяли участь представники громадських організацій, лемківських об’єднань, літератори, митці, священики, містяни та гості Львова.

Чин освячення скульптурної композиції провів Владика Венедикт.  

«Торік ми посвячували пам’ятник Митрополиту Андрею, цього року – для Богдана-Ігоря Антонича, – зазначив Владика. – Чому ставимо ці пам’ятники? Бо вони важливі для нас. Сьогодні, коли  згадуємо особу Богдана, думаємо, що він мав надто коротке життя, але зробив достатньо багато. То хай цей пам’ятник буде для нас усіх згадкою, що життя Бог дав нам, щоб ми у ньому також щось зробили, бо воно швидко пробігає».

«Ми пригадуємо, як цей сквер виглядав раніше – він не був такий охайний. А Богдан-Ігор своєю твердою поставою змінив його, – сказав Львівський міський голова Андрій Садовий. –  Кожне його слово, сказане тоді чи написане і прочитане сьогодні, змінює нас… Він любив людей, він був добрим чоловіком, який мав тверду волю».

За словами автора пам’ятника ректора Львівської академії мистецтв Володимира Одрехівського, цей день для нього – особливий і радісний,  бо увінчалась праця декількох років. «Композиція народилась як інспірація на основі поліфонічної поезії Богдана-Ігоря Антонича, поезії про вищі філософські істини людини та природи, величавої пісні про вічну молодість, нерозривну єдність усього сущого. Сердечно дякую громаді, яка довірила мені таку винятково почесну та відповідальну працю», – зазначив Володимир Одрехівський.

Нагадаємо, що Богдан-Ігор Антонич упродовж 1928 – 1933 рр. навчався у Львівському університеті на філософському факультеті. Відповідно до різних джерел, під час студентських років був активним учасником літературного та громадського життя Львова. Зокрема, був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства прихильників освіти, наполегливо вивчав нюанси української мови.  

Перший вірш опублікував 1931 року у пластовому журналі «Вогні». Згодом друкувався ще у кількох періодичних виданнях. Знаходив час і на працю в інших жанрах та на публіцистику. Також виступав із доповідями про українську та інші літератури, перекладав, писав рецензії,  публікував фейлетони та пародії… Деякий час редагував журнал «Дажбог».  

Помер на двадцять восьмому році життя – після операції на апендицит. Похований у Львові на Янівському цвинтарі.

Цікавість до творчості та загалом особистості Б.– І. Антонича виникли лише в 1960-ті роки – спочатку в українській діаспорі. Тепер його вірші перекладено багатьма мовами.

1989-го  у Львові на вул. Городоцькій встановили меморіальну таблицю на будинку №50, де жив Антонич.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів. Фото Павла ПАЛАМАРЧУКА

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати