У Луцьку розказали про відомих людей мистецтва, за походженням - волинян

Це  вже  друга  публічна лекція  у  рамках просвітницького  проекту «(Не)відомі волиняни».  Відбулася у книгарні «Є», і  лекторами  були Олександр Котис, дослідник історії Луцька, редактор видання «Хроніки Любарта» та Тетяна Яцечко-Блаженко, історик, викладач Східноєвропейського  національного  університету імені Лесі Українки,  і  чергова тема - «(Не)відомі волиняни: архітектори, театрали, художники та співаки».

Ідея проекту «(Не)відомі волиняни» з’явилась в 2016 році й була реалізована у форматі рубрики на сторінках Інтернет-видання «Хроніки Любарта», авторами публікацій стали Олександр Котис, Тетяна Яцечко-Блаженко та Артур Альошин. Сьогодні в доробку близько сотні біографій волинян, які досягли успіху в тій чи іншій сфері своєї діяльності. Географічно проект охоплює територію Великої Волині. Героями публікацій стали вихідці з Волині, її мешканці та відомі люди із волинським корінням. 

(Вишнівець на Волині. Автор Михайлина Кжижановська.)

25 січня 2019 року вже відбулась перша лекція в рамках проекту, вона носила назву «(Не)відомі волиняни: від німого кіно до «Оскарів».

Під час другої лекції «(Не)відомі волиняни: архітектори, театрали, художники та співаки» слухачі дізнались нові імена, пов’язані з Волинню, а саме: художники «Завадо», подружжя Кжижановських, Леонард Стройновський, театрали Софія Славінська, Микола Певний, скульптор Лео Мол, кантанте Володимир Майборода та багато інших. Організатори вважають, що на Волині є багато особистостей, про які варто знати. Вони мають надію, що лекцію відвідають школярі та студенти, адже сучасна молодь повинна знати про видатних особистостей свого краю. Повага до минулого, знання про земляків - все це виховує і мотивує ставати кращим та добиватись поставленої мети. Вхід на захід вільний,  хоча  ті,  хто стає його учасником, кажуть,  що  варто  вже  вводити  вхідні квитки, бо лектори  опрацювують  для  цікавої  розповіді   масу матеіалу.

 (Портретистка Валерія Тарновська.)

На  питання «Чому нам треба  знати про (не)відомих волинян, Тетяна Яцечко-Блаженко каже так: «Саме через біографії талановитих людей з Волині ми хочемо донести своєрідний меседж сучасній молоді, про те, що варто багато працювати, ніколи не опускати рук, впевнено йти до мети і досягати мети, як це робили відомі волиняни. У всіх із них були різні шляхи, і дуже не прості, проте кожен із них зміг реалізуватись в тій чи іншій царині. Окрім того, твори відомих волинян здебільшого є цінним джерелом про саму Волинь, зокрема, твори художників, які часто малювали волинські містечка та села».

(Скульптор Лео Мол за роботою. Колаж Олександра Котиса.)

Для пані  Тетяни найцікавішими відкриттями під час  підготовки   публічної  лекції стали  кілька постатей. Це Едвард Красінський – відомий польський художник, скульптор, автор інсталяцій, творчість якого пов’язана з авангардним стилем. Народився він 3 березня 1925 року в Луцьку. Тут минуло його дитинство. Його пізнавальним знаком була голуба стрічка, яку він розміщав на своїх роботах на висоті 1,3 м. «Аніматор синьої смуги», який став найвідомішим неоавангардистом у Польщі і через півстоліття повернувся в Луцьк. В 1960-1970-х роках Едвард Красінський був однією із найвідоміших постатей неоавангарду Польщі. Колеги позаочі називали його «аніматором синьої смуги», який одного разу надихнувшись чиїмось випадковим подарунком – мотком синього скотчу, обрав назавжди горизонтальну синю смугу на роль свого образотворчого гучномовця та символу. «Галерея Фоксаль» Красінського – це одна з найменших галерей Варшави, в якій виставляли свої роботи найбільші майстри. Це була перша польська галерея, яка отримала визнання на Заході. «Відкриттям   мені   став Мар’ян Перетяткович - найвідоміший волинський архітектор в останні роки існування Російської імперії, - каже  пані Тетяна. - Він був уродженець села Усичі (нині Луцького району). Народився майбутній зодчий в сім’ї волинського поміщика Мар’яна Перетятковича та його дружини Констанції 23 серпня 1872 року. У 1910–1912 роках брав участь в складанні «Проекта преобразования Санкт-Петербурга» під керівництвом архітекторів Ф. Е. Енакієва и Л. Н. Бенуа. Відома портретистка Валерія Тарновська народилась 9 грудня 1782 року в родинному маєтку в Горохові, в родині шляхтича, політика та економіста Валер’яна Антонія Стройновського та Олександри Тарновської. Живопису Валерію протягом трьох років в Горохівському маєтку навчали італійський художник Констянтин Вілланего, мінітюарист де Гофлізе, французький портретист Вінсент Лессеуер. Перебуваючи в місті Римі, Валерія відвідує приватні уроки художників італійців Доменіко дель Фрате та Філіппо Джакомо Ремондіні, придворного художника княгині курляндської Доротеї Саган. Протягом життя Валерія Тарновська створила багато мініатюр портретів. В основному вона малювала на релігійну тематика або членів своєї великої родини. Як більшість відомих художників Тарновська мала свій підпис «V. T.».

Ян Завадовський народився 1891 року в с. Скобелка на Волині, зараз однойменне село в Горохівському районі Волинської області. В процесі пошуку інформації про відомого волинянина, нам вдалось натрапити на метрики його родини. В документах вказано, що його батько Теодор Завадовський та матір Текля Буткевич, які проживали в Скобелці, були австрійськими підданими. Обоє одружились у 1885 році в Кисилині. У 1912 році Ян вирішив залишити родину та переселитись в Париж. Після переїзду до Франції Завадовський почав підписувати свої роботи як «Завадо». В 1913-1914 рр. він уклав контракт із галереєю Cassirer у Берліні, брав участь в її виставках, також виставляв свої малюнки в Дюссельдорфі, Мюнхені. Після смерті приятеля Модільяні у 1920 році в Парижі Завадо зайняв його майстерню.

Подружжя художників Михайлини (дівоче прізвище Петрушевська) та Конрада Кжижановських з 1906 до 1914 року творило в родинному палаці в Перемилі на Волині. Саме завдяки їхнім роботам та родинним фотографіям ми сьогодні можемо побачити, як виглядав палац в Перемилі, і ці малюнки стали справжнім відкриттям. Подружжя подорожувало по волинських містечках і створювали прекрасні картини пейзажів Кременця, Берестечка».

- Про кого  з волинян  буде ваша наступна лекція?

Захід буде присвячений науковцям, мандрівникам, конструкторам тавинахідникам. Маємо надії, що за короткий час вдасться віднайти нові імена до скарбнички нашої рубрики із Олександром Котисом, - каже  Тетяна Яцечко-Блаженко.

Наталія  МАЛІМОН. «День»,  Луцьк