Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

У Львові демонструють вишивки, зроблені у радянських тюрмах та таборах

21 травня, 2018 - 15:01
Фото надано автором

У Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького» триває виставка вишитих ікон «Колір молитви». Унікальні експонати мають на меті ознайомити відвідувачів із трагічними долями та умовами, в які потрапили українці під час радянської окупації.

Експозиція налічує понад 50 унікальних експонатів. Це окремі елементи одягу, серветки, рушники, ікони і навіть цілісні вишиті сорочки. Географією їх створення є вся мережа радянських ГУЛАГів та пересильних тюрем.

Багато експонатів були створені власне саме у тюрмі на Лонцького. Тут вони зберігалися у фондах та частково виставлялися у одній із камер. Проте, багато людей приносять у музей вишивки, створені своїми рідними під час їх арештів радянською тоталітарною системою. Дехто надав такі роботи лише на час виставки. Проте керівництво музею вирішило розширити цю експозицію і зробити її постійною, час від часу змінюючи експонати.

Загалом історія створення кожної представленої роботи просочена болем та почасти жахливою історією людини, яка стоїть за експонатом. Адже в радянських тюрмах та таборах вишивати було заборонено. Так тоталітарна система намагалася повністю знищити людину, стерти її ідентичність. Тому вишивання проводилося підпільно. Коли ж вишивку знаходили, то її нищили, а того, хто її вишивав, могли жорстоко покарати.

Крім того, у камерах не можна було мати голку. Тож вишивали переважно кісткою з оселедця, яку добували з риби, що була в меню ув’язнених. Ниток теж не було, тож жінки торочили на нитки свій одяг, щоб отримати матеріал для вишивання. Хоч роботи ув’язнених не відзначаються великою художньою цінністю, проте мають великий символічний сенс, показуючи усю силу боротьби людини з тоталітарною системою.

Ікони, представлені на виставці, не є канонічними. Та люди використовували їх почасти як образи, молилися до них, тим самим зберігаючи свій зв’язок із Богом. Деякі із представлених речей є недошитими. Чому вишивальниця не закінчила свою роботу, можна лише здогадуватися…

Павло Паламарчук, Львів, фото автора

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

Джерело: День
 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ