Вчора у Донецькому національному університі, який нині діє у Вінниці, відбулася презентація нової збірки історій «Донбас – арена війни». Книга побачила світ завдяки проекту «Почути – зрозуміти – Порозумітися», який за підтримки Фонд Східної Європи реалізовують голова громадської організації «Інформаційно-просвітницький центр «Вісь» Світлана Дубина та студенти і викладачі ДонНУ.
Нове видання складається з публіцистичних нарисів, аналітичних роздумів, есе і філософських міркувань, які відображають події на Донбасі в період 2014–2015 років. Автори текстів – письменники, поети, фотохудожники, журналісти, які є вихідцями Донеччини. Більшість з них це викладачі, студенти та випускники Донецького національного університету. Упорядником збірки стала кандидат філологічних наук, завідувачка кафедри журналістики ДонНУ у Вінниці Олена Тараненко.
«Ми вже маємо досвід такої публіцистики – збірку «Історії несепаратисток», яка викликала великий суспільний резонанс та дискусії. Та головне – зробила перший крок до діалогу та солідарних комунікацій, розтопила кригу байдужості до проблем жителів Донбасу, які стали вимушеними переселенцями, і почала ламати стереотипи поділу на «ми» і «вони», – каже Олена Тараненко. – Нова збірка «Донбас – арена війни» відрізняється тим, що містить тексти, авторами яких є і жінки, і чоловіки. А отже, в ній багато аналітичних матеріалів, філософських роздумів і менше емоцій. Ця книга має терапевтичний ефект для нас, людей, яким треба виговоритися, поділитися своїми переживаннями, і просвітницький – для тих, хто, на щастя, не має гіркого досвіду втечі від війни».
На презентацію книги зібрався майже увесь авторський колектив, а ще викладачі та студенти. Атмосфера була емоційною і душевною водночас. Автори не приховували емоцій, дехто читав уривки із своїх есе, не приховуючи сліз… Їхні рани ще не загоїлися.
«Город пустел, люди уезжали сначала в отпуск, потом «на время», еще позже «а куда возвращаться?», шопинг не приносил удовольствие, он превратился только в наблюдение. Покупательская корзина без претензий и особых радостей. Оплата карточкой. Все знают, что в городе деньги снять можно с огромным трудом, поэтому первое, что интересует при входе в магазин, наличие терминала оплаты. В корзинках у людей крупы, хлеб, овощи, консервы, спиртное (!) и шоколад (!). В магазине вооруженные люди в поисках мороженого (!). Всем плохо.
Паника нарастала, «скорые» выезжали только на огнестрельные, инфаркт после программы новостей российский каналов или кома из-за непринятого вовремя инсулина перестали быть актуальными…», – зі сльозами на очах читала уривок зі своїх спогадів професор історичного факультету ДонНУ Тетяна Нагорняк.
Донецький журналіст Тарас Москалюк, презентуючи свій аналітичний роздум «Революция личных обид», зізнався, що досі ще ніколи так не оголював власні почуття.
«Уявіть собі голу людину, яка соромиться і намагається чимось прикритися, сховатися хоча б на хвилину, – цей образ властивий для всіх текстів, зібраних у книзі. Вони важкі, але правдиві. Комусь можуть не сподобатися, а декого – змусять щиро плакати, співчуваючи, – переконує Тарас. – Коли лежиш, сховавши голову, під мінометним вогнем, повірте, життя не пролітає перед очима, як одна мить. Думки «зриваються» і плутаються. Щось подібне у новій збірці. Багато почуттів, різних, заплутаних, з болем, розчаруванням, розпачем. Це не забудеться ніколи. Але загоїться, заросте».
На обкладинці книжки зображене перевернуте дерево без коріння. Знизу під ним стривожено кружляють птахи, шукаючи безпечного притулку.
Цей образ, на думку упорядників, відображає стан душі нинішніх переселенців. Їх вийняли і пересадили в іншу землю. Але коріння залишилося там, в Донбасі. Чи повернуться вони туди? Чи приживуться знову на рідній землі?
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
