У волинському селі Самари відкрили пам’ятник жертвам Голокосту
Самари – одне з найвіддаленіших волинських сіл, проте і тут до Другої світової війни мешкало понад 60 єврейських родин. 31 жовтня 1942 року німецькі окупанти розстріляли 74 євреїв та 6 місцевих мешканців-українців, котрі надали у себе притулок єврейці. 73 роки братська могила була занедбана, біля неї поросли уже й дерева.
Як повідомила журналіст районної газети «Ратнівщина» Марія Лях, вчитель місцевої школи Володимир Оніщук дослідив цю історію, результатом стало відкриття минулої неділі у Самарах на місці масового розстрілу пам’ятника. Для того, аби відшукати у заростях могилу, були проведені спеціальні дослідження. З 74 розстріляних євреїв встановлено імена 35 осіб і ці імена вказані на пам’ятнику. З української родини були розстріляні чоловік, дружина, троє їхніх діток. Ще один син уникнув смерті, бо його тоді не було вдома, а одного відпустив вже з місця розстрілу поліцай... Наразі ніхто у Самарах не знає, чи живий той із синів, який мешкав у Росії в Архангельську, а ще один вже помер, живучи у Луганській області. Відомо, що він залишив трьох дітей, проте знайти їх також проблемно.
У меморіальному заході взяли участь директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський (Київ), представник Американсько-Єврейського комітету Олександра Врублевська (Берлін), Волинська громада прогресивного іудаїзму, Оксана Сущук, завідувач відділу редакційно-видавничої групи «Науковий Центр історичних студій Волині», краєзнавці і громада села. На її думку, важливим підсумком події є те, що сьогодні українці розуміють, що євреї не є гостями на нашій землі, вони - частина нашої спільної історії, наших трагедій і подвигів, і ми спільно маємо боротися за майбутнє нашого громадянського суспільства, нашої держави, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
