В Україні 50% людей відмовляються визнавати, що рештки тіл загиблих належали їхнім родичам. Більшість зниклих безвісти — це 2014—2015 роки. Про це повідомив в. о. начальника відділу пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ, фахівець гуманітарного проекту "Евакуація 200", підполковник Владислав Кравченко в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту "Дня".
"У рамках кримінального провадження проводяться необхідні слідчі дії, судово-медичні експертизи, проводиться відбір біологічного матеріалу для проведення ДНК експертизи. Після ідентифікації тіла загиблого слідчий інформує родичів про цей факт та повідомляє про всі деталі та обставини зникнення... У деяких випадках родичі відмовляються визнавати результати ДНК-експертизи. Людей можна зрозуміти, у кожного є надія, що це не їхній родич. Також багато хто посилається на те, що в 2014 році не дуже якісно працювала поліція і СБУ... Нам кажуть, "це помилка, мій син у полоні "ДНР", або десь переховується", - зазначив фахівець гуманітарного проекту "Евакуація 200".
Як додав Кравченко, у таких випадках родичі сприймають факт загибелі лише після тривалих розмов родичів із фахівцями-генетиками, які проводять ДНК-експертизу та іншими посадовими особами, котрі брали участь в ідентифікації.
"Якщо ж рідні все одно відмовляються, тоді поховання тіла відбувається як невпізнане", - додав Кравченко.
Читайте більше в інтерв'ю кореспонденту "Дня" "Евакуація 200".
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
