Рівно рік тому трагічно пішов із життя директор Львівської галереї мистецтв, Герой України Борис Возницький, якого називали ангелом-охоронцем українського мистецтва…
На роковини його загибелі у Львівській галереї мистецтв, котру півстоліття очолював Борис Григорович, представили книжку «Яким ми його пам’ятаємо», де зібрані спогади 42 людей із близького оточення академіка. «Ці спомини, написані нашими серцями, – зазначила під час презентації упорядник видання Наталя Філевич. – Усі ті слова, що ми їх не встигли сказати Борисові Григоровичу при житті, є у цій книзі…».
«Долучився» до створення спогадів й сам Борис Возницький, про що розповіла його дочка Лариса Возницька – Разінкова, яка заступила батька на посаді директора галереї: «Я знайшла рукописні нотатки батька, в яких він згадує, як прийшов у музей…».
Заслуги Бориса Возницького важко переоцінити, позаяк він зберіг та врятував десятки тисяч мистецьких творів. Багато уваги лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM) приділяв збереженню замків і палаців – зокрема, Олеського, Золочівського, Підгорецького, П’ятничанської башти, дерев’яних церков. Опікувався збіркою дерев’яних барокових скульптур Іоанна Пінзеля. Попри поважний вік (1926 – 2012), до останнього дня життя працював… Й загинув начебто на злеті – дорогою до Поморянського замку…
Упродовж року «без Возницького» про нього у Львові не забували, здається, ані на секунду. Рідна Галерея мистецтв постійно організовувала виставки на честь Бориса Григоровича, склала і скерувала до столиці кілька клопотань стосовно присвоєння установі імені свого багаторічного патрона й до дня народження Возницького отримала право називатися його іменем. А тепер-от видала книжку спогадів «Яким ми його пам’ятаємо»…
Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів. Фото Романа БАЛУКА
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
