Задумавши суперечку теперішнього з минулим, ми виявимо, що втратили майбутнє
Уінстон Черчилль, британський політик, прем'єр-міністр Великобританії

Українська Рада бізнеса – керівнику офісу Президента: не варто прислухатися до тіньовиків, почуйте доброчесний бізнес

23 листопада, 2020 - 16:41

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 91 бізнес-асоціація різних секторів економіки України, звернулася до очільника ОП Андрія Єрмака із закликом залишити чинним з 2021 року такого важливого інструменту детінізації економіки, як «кешбек для споживача». Про це йдеться в заяві УРБ - https://urb.org.ua/urb-a-%d1%94rmaku-ne-varto-dosluhatisya-do-propoziczij-tinovogo-biznesu/

«Представники відповідального бізнесу здивовані розміщеною на сайті Президента України заявою про те, що керівник Офісу Президента України повідомив про наявний висновок щодо необхідності скасування норми про виплату покупцеві 100% вартості придбаного товару, якщо покупець поскаржився на продавця за порушення порядку здійснення розрахункових операцій (так званий «кешбек»), як сказано на сайті ОП - https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-vimagaye-vid-verhovnoyi-radi-ta-uryadu-ya-65141

Викликає занепокоєння оцінка кешбеку з боку фахівців Офісу Президента, які визнали кешбек «юридично нікчемною та соціально неприйнятною нормою», не враховуючи оцінки щодо кешбеку з боку доброчесного бізнесу, який послідовно багато років виступає за детінізацію економіки.

Реальний сектор бізнесу, який сплачує податки в Україні, заявляє, що такі висновки та оцінки щодо кешбеку носять суб’єктивний характер, не мають належного обґрунтування та створюють суттєві ризики поновлення схем мінімізації податків. 

Ми хочемо нагадати, що модель фіскального кешбеку була підтримана керівництвом партії «Слуга народу» у Меморандумі про співпрацю, підписаному рік тому Коаліцією УРБ із політичною партією «Слуга народу».  «Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці», – це пряма цитата з Меморандуму. Ми вважаємо, що неприпустимим є перенесення терміну набуття чинності механізмом «кешбек» та вимагаємо залучити споживача до контролю порушників податкового законодавства.

На нашу думку, соціально прийнятною норму кешбек роблять дві обставини:

1. Наразі у захисті прав споживача панує глибока криза. Тривалий карантин призвів не тільки до збільшення активності покупців у мережі Інтернет (+13% у 2020 році), а й до зростання кількості порушень із боку недобросовісних інтернет-продавців. Але тільки 7% споживачів можуть сьогодні відстояти захист своїх прав у Держпродспоживслужбі через відсутність ідентифікації продавця як суб’єкта підприємництва (дані за жовтень 2020 року). Контролюючому органу дуже важко вирішувати проблеми споживачів, які придбали товар без належним чином оформлених розрахункових документів – складно, а інколи і неможливо здійснити заходи державного нагляду й контролю. 

2. Очікування на кешбек із боку споживача: за даними соціологічної групи Рейтинг від 2 листопада 2020 року, 62% схвалюють повернення частини коштiв покупцю (кешбек), якщо продавець не видав фiскальний чек на товар. Залучаючи покупців, кешбек сприятиме контролю за видачею чеків тими продавцями, які їх зобов’язані давати, згідно із законом України.

Таким чином, кешбек – очікувана ініціатива для українського споживача.

Також варто зазначити, що механізм, аналогічний кешбеку, вже працює в Україні. 1 січня 2020 року в Україні набув чинності закон “Про внесення змін до закону України “Про запобігання корупції” щодо викривачів корупції”, внесений Президентом України на реалізацію передвиборчих обіцянок: «Здай корупціонера – отримай 10%». Так, до закону “Про запобігання корупції” вносяться зміни стосовно визначення правового статусу викривачів корупції, їхніх прав і гарантій захисту, забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію. Законом запроваджується винагорода для викривачів корупціонерів – у розмірі 10% від суми збитків.

Юридично обґрунтованою норму кешбека роблять два аргументи:

1. Підробка фіскального чеку для подачі безпідставної скарги на підприємця та використання таким чином «кешбеку» як антиконкурентного інструменту неможлива. Згідно з прийнятими нормами законодавства, заявник, який подає інформацію про порушення, може це зробити тільки через власний електронний кабінет платника податків (cabinet.sfs.gov.ua/login). Доступ до кабінету можливий із авторизацією через електронний цифровий підпис, наданий акредитованим центром сертифікації ключів (п.п. 14.1.278, передбачений Законом № 129-IX, ст. 161, передбачена Законом № 128-IX). Також Закон передбачає значний перелік ідентифікуючих даних, які надає скаржник у самій скарзі. Зазначене гарантує 100-відсоткову ідентифікацію скаржника.

Крім того, подача безпідставної скарги  буде неможливою без виготовлення та використання підроблених документів (розрахункові, гарантійні, тощо), нібито виданих суб’єктом господарювання. Вказані дії щонайменше утворюватимуть склад злочину, відповідальність за який передбачена ст. 358 та ст. 190 КК України (по різних частинах статей покарання – від 5 до 12 років позбавлення волі).

2. Інструментарій податкової не розширюється, оскільки звернення споживача не є підставою накладення штрафних санкцій, а лише підставою для перевірки (камеральної, фактичної). Таке право податкова завжди мала – вийти на фактичну перевірку за скаргою споживача (п.п. 80.2.3 ПК України). 

Окрім зазначеного вище, для підвищення ефективності контролю за використанням РРО ризиковими категоріями платників та мінімізації схем необхідно терміново завершити інституційну реформу податкової та митної служби, а також ліквідувати Податкову міліцію та інші економічні підрозділи у правоохоронних органах і створити єдину аналітичну службу по боротьбі з економічними злочинами.

З вищенаведених причин ми вбачаємо безпідставними твердження щодо юридичної нікчемності запропонованого механізму «кешбек». За своєю сутністю «кешбек» є високоефективним інструментом таргетування податкових перевірок, який дозволить відійти від практик суцільних перевірок, згубних для бізнесу. За допомогою кешбеку потенціал уже проведеної у ризикових галузях фіскалізації буде розкритий повністю, що дасть ефект соціальної справедливості, підвищення бюджетних показників, сприятиме виявленню сірого імпорту, товару без відповідної сертифікації та в цілому сприятиме зменшенню частки тіні в економіці. Водночас цей інструмент взагалі не застосовуватиметься до абсолютної більшості мікробізнесу, у зв’язку з його дією виключно для товарів високого цінового сегменту.

 Сумлінний бізнес, що платить податки, відчув негативні економічні наслідки «COVID-19», якими обґрунтовується відтермінування «кешбека». І саме сумлінний бізнес вимагає своєчасного впровадження моделі «кешбек для покупця» для зменшення тіні і вирівнювання конкурентних умов на ринку.

Висловлюємо сподівання, що представники Офісу Президента і Кабінету міністрів врахують аргументи доброчесного бізнесу, а ефективний детенізаційний механізм «кешбек для покупця» запрацює з 01.01.2021 року.

З повагою,

Бізнес-асоціації, 

члени Української Ради Бізнесу

На правах реклами

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ