Вчора у Домі освіти і культури «Майстер Клас» відкрилася виставка до сторіччя Нельсона Мандели «Мандела – спадщина Свободи». Як зазначають організатори, в основі проекту лежить ідея показу боротьби проти апартеїду та роль, яку Нельсон Мандела грав в боротьбі за політичні зміни і свободу народу Південної Африки. У цей час, коли Україна переживає свій непростий і трагічний момент історії, а власне також бореться за політичні зміни і справжню незалежність, така виставка особливо актуальна. «День» неодноразово писав про постать першого чорношкірого президента Південно-Африканської республіки, а гловне, ким він є для українців і чи ми його розуміємо (зокрема у статті «Нельсон Мандела: «Для того, щоб розбудувати нашу націю, ми маємо стрибнути вище голови» від 17 липня 2013 року)
Центральний об’єкт виставки – копія тюремної камери Нельсона Мандели на острові Роббен. Підстилка, маленький стілець і «відхоже» відро – ось і весь «комфорт» камери. Правда, у своїй справжній в’язниці Мандела не мав права читати газети, а у цій символічній на стінах розвішані плакати із фотографіями, що показують хронологічну послідовність від моменту початку апартеїду до свободи, отриманої народом. Хоча і сам Мандела якось пожартував у своєму легко-іронічному стилі про роки свого ув’язнення: «У мене були 27річні канікули». На сьогоднішній день виставка уже побувала в музеях Великобританії, Південної Африки, Бельгії та Швеції.
Окрім виставки, відвідувачам також пропонують переглянути фільми присвячені постаті Мандели та реаліям ПАР. Посол Південно-Африканської Республіки в Україні Крістіаан БАССОН, який відвідав відкриття виставки, рекомендував усім охочим переглянути фільм Клінта Іствуда «Нескорений». Кінопокази триватимуть до 11 листопада. Вхід на виставку та кінопокази вільний.
«Мандела – це постать світового значення. Проте він був дуже скромною людиною і не любив давати поради іншим народам, - розповідає «Дню» посол Південно-Африканської Республіки в Україні Крістіаан БАССОН. – У нього були свої цінності. Перш за все, він завжди вірив у примирення протиборців. Достатньо сказати, що він 27 років був політичним в’язнем. І коли він тільки вийшов із в’язниці, то зробив для себе висновок: якщо буде тримати ненависть до тих людей, які вчинили щодо нього по-злочинному, то залишиться таким же в’язнем. Решту свого життя він присвятив саме примиренню між різними народами, етнічними групами, представниками релігійних общин. Він вірив у демократію і права людини. Його бачення майбутнього Південно-Африканської Республіки полягало у тому, щоб усі жили в мирі, щоб для всіх були рівні можливості.
Великий внесок у створення демократичної Конституції окрім Мандели зробили його друзі Олівер Тамбо і Волтер Сісулу, одні із лідерів африканського визвольного руху. Дуже важливо було залучати якомога більші пласти населення до створення Конституції. ПАР створила незалежну від будь-якої влади судову систему. Наші судді мають авторитет у суспільстві. Суддя повинен мати досвід і чисту біографію. Кожен південноафриканець досконально знає Конституцію. Медіа пропагують права людини серед населення. Це – одне з найбільших досягнень уряду Мандели».
Анна СВЕНТАХ, «День». Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
