Поривайтеся завжди виконувати свій обов'язок, і людство виправдає вас навіть там, де ви зазнали невдачі.
Томас Джефферсон, 3-й президент США, один з авторів Декларації незалежності США

Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери

28 листопада, 2019 - 12:06
Фото Миколи ТИМЧЕНКА, "День"

Українські діячі та науковці оприлюднили звернення до Міністра культури, молоді та спорту України Володимира Бородянського з приводу мови опери.

Звернення оприлюднено на сторінці Національної спілки письменників України у Facebook.

«Хочемо привернути Вашу увагу до того без перебільшення абсурдного і жалюгідного стану, в якому перебуває оперне мистецтво України сьогодні. Ще півстоліття тому до оперних театрів приходила молодь, а популярні оперні арії були «на слуху» навіть у людей, далеких від мистецтва. Сьогодні ж імена Верді, Гуно, Вагнера, Мусоргського вже є для більшості з наших співгромадян порожнім звуком, а класична вокальна музика давно поступилася популярністю естрадним «хітам», - йдеться у зверненні. 

Зазначається, що причина у тому, що п’ятдесят років тому всі опери в наших театрах виконували в українських перекладах авторства таких першорядних поетів і перекладачів, як Максим Рильський, Павло Тичина, Микола Бажан, Борис Тен, Микола Лукаш.

“Відтак публіка сприймала оперу як справжню музичну драму, співпереживала сценічній дії і любила цей складний, синтетичний, багато в чому умовний жанр. Уже в період незалежності наші театри тотально перейшли до практики виконання творів мовами оригіналів – і це співпереживання з боку публіки зникло. Адже неможливо глибоко співпереживати тому, чого до кінця не розумієш. На жаль, і самі артисти-співаки часто дуже приблизно уявляють те, про що саме вони співають”.

Проте, хоча опера фатально втратила у популярності, таке становище цілком влаштовує керівництво наших театрів, оскільки дозволяє успішно заробляти гроші на різних «міжнародних» проєктах.

Повідомляється, що провідні західні музикознавці наголошують: попри поширену думку про те, що виконання опери в перекладі начебто порушує задуманий композитором зв’язок між словами й музикою, воно має й багато очевидних переваг: враження від оперної вистави посилюється, а сама опера повертає собі свою справжню сутність музичної драми. Історія музики містить незліченні приклади сценічного виконання опер різними цільовими мовами. Існують і численні записи арій у перекладах у виконанні найвідоміших солістів.

Справді, починаючи з другої половини ХХ століття домінує практика виконання опер мовами оригіналів. Але сталося так зовсім не з мистецьких, а суто з «технологічних» причин: більшість провідних театрів не мають сьогодні сталого складу солістів, а змушувати «зірок» щоразу переучувати партії новою мовою коштує надто дорого. 

Але поруч із театрами, де справді все ставлять лише мовами оригіналів, є й такі, де зі сцени звучать лише переклади рідною для публіки мовою (найвідоміші приклади – Англійська національна опера в Лондоні та Південно-Східна опера в Сассексі в Англії, оперні фестивалі в Сент-Луїсі та Пітсбурзі в США), або ж такі, що використовують переклади для окремих опер (насамперед – комічних чи розрахованих на молодіжну аудиторію; до числа таких належить і славетний «Метрополітен опера» в Нью-Йорку). У Франції численні опери Россіні, Доніцетті, Верді, які мають авторські французькі версії, зазвичай виконують саме по-французькому. А славетний Інгмар Бергман зняв свою знамениту телеверсію «Чарівної флейти» Моцарта, використавши спеціально зроблений для цього шведський переклад.

“Тільки в Україні українську мову впродовж минулих 25 років вигнано не лише з усіх оперних театрів, але і з навчальних класів консерваторій: новий ректор НМАУ ім.П.Чайковського М.Тимошенко заборонив нещодавно використовувати в навчальному процесі українські переклади світової оперної класики. Водночас українська публіка прагне саме опер українською мовою. 12 жовтня цього року завдяки громадській ініціативі у Львові було поставлено «Лючію де Ламмермур» Доніцетті в перекладі геніального Миколи Лукаша – й на події зареєструвалися понад тисяча відвідувачів. У цей же час у напівпорожній залі Львівської опери імені С.Крушельницької на виставах італійською, німецькою чи французькою мовою більшість глядачів складають польські туристи!” , - йдеться у зверненні до Міністра. 

Активісти та науковці закликали Бородянського здійснити низку дуже простих першочергових кроків:

- Забезпечити функціонування в столиці України Києві принаймні одного повністю українськомовного оперного театру. Сьогодні з 4-х державних театрів, які ставлять у Києві опери, повністю українськомовним не є жоден, а на сцені Національної опери України в творах світової класики українська мова віднедавна відсутня взагалі. Це виглядає принаймні нелогічно в порівнянні з Лондоном, де поруч із «Ковент-Гарденом», де опери ставлять мовами оригіналів, діє Англійська національна опера, де всі вистави звучать винятково англійською!

- Забезпечити постановку не менше половини творів світової оперної класики в усіх державних оперних театрах України (Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро) в перекладі українською мовою. Адже ці театри існують на кошти українських платників податків, і нелогічно, що свою продукцію вони орієнтують переважно на іноземних туристів, а не на вітчизняну публіку.

- Забезпечити обов’язкове вивчення українських перекладів творів світової вокальної класики в процесі підготовки вокалістів у всіх без винятку вітчизняних мистецьких вишах. Адже ці виші знов-таки готують коштом українських платників податків співаків, які працюватимуть в Україні. Було б завеликою розкішшю орієнтувати весь підтримуваний українськими бюджетними коштами навчальний процес виключно на тих, хто вже завтра емігрує за кордон і зробиться там частиною міжнародного оперного «фаст-фуду».

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

Джерело: День

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ