У вівторок 29 жовтня глава російського енергетичного концерну "Газпром" Олексій Міллер поставив вимогу Україні повернути борг за газ і заявив, що в майбутньому паливо буде поставлятися за передплатною системою. "Чи не виллється прострочений платіж у нову газову війну, поки неясно", - пише Die Presse.
Суперечку між "Газпромом" і "Нафтогазом" видання поміщає в загальний контекст російсько-українських відносин: у листопаді Київ планує підписати угоду про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, що викликає невдоволення Росії. Раніше вона за допомогою заборони на імпорт окремих товарів і жорсткості митного контролю вже "показала Україні, чого цій країні слід очікувати в майбутньому, якщо вона не приєднається до Митного союзу" . Захід своєю чергою ставить умовою зближення з Україною звільнення екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Однак не це і навіть не заява російського МЗС, що запланована угода України з ЄС суперечить раніше укладеному з Росією "Договору про дружбу і співробітництво", зараз сильніше всього лякає Киї , а саме претензії "Газпрому", вважає автор статті Ютта Зоммербауер.
Енергопостачання - це і приманка, й інструмент політичних загроз Росії на пострадянському просторі, і у випадку з Вірменією це спрацювало, зазначає кореспондент. "Однак російська тактика може дати ефект, протилежний очікуваному: торговий конфлікт, навіть річний, переконує українську еліту в правильності її вибору".
За матеріалами: InoPressa
Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!
