І добро, і зло примножуються в геометричній прогресії. Ось чому ті маленькі рішення, які ми приймаємо щодня, безмежно важливі.
Клайв Стейплз Льюїс, відомий британський письменник, філософ, християнський апологет

100 скульптур до 100-річчя майстра

У Львівській галереї мистецтв відкриють виставку до ювілею Михайла Дзиндри

8 листопада виповнилося 100 років від дня народження видатного скульптора-модерніста Михайла Дзиндри (1921–2006). З цієї нагоди у Львівській національній галереї мистецтв 19 листопада представлять масштабну експозицію, що її розгорнуть у п’ятьох залах Палацу Лозинського («Михайло Дзиндра: боротьба з часом») та на двох поверхах Музею модернізму («Михайло Дзиндра: Абстрактні архітектори»). Про це «Дню» розповів куратор проєкту мистецтвознавець Богдан Мисюга.

Михайло Дзиндра народився у селі Демня, що на Львівщині, в родині майстрів народної каменепластики. В умовах воєнних лихоліть та кількох еміграцій пройшов непростий шлях мистецької еволюції: від народного наїву, через реалістичну форму, імпресіонізм, стилізацію пізнього модерну – до абстрактної ландшафтної скульптури. Твори митця  увійшли до світового надбання шедеврів модернізму ще на американському континенті в середині 1960-х років, коли він дебютував у складі Нью-Йоркської групи українських митців. Справою життя для нього стало створення Музею модерної скульптури на рідній землі. У 1991 році  Михайло Дзиндра повернувся на батьківщину й оселився в селищі Брюховичі,  що у передмісті Львова. З 1995-го по 1999 рік перевіз в Україну понад 800 скульптур. За власним проєктом та власним коштом спільно з дружиною Софією збудував омріяний музей, що 8 жовтня 2005 року відчинився для відвідувачів. Сьогодні Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри – підрозділ Львівської національної галереї мистецтва імені Бориса Возницького.

Великі і малі скульптури Михайла Дзиндри, з яких формують експозиції, вчора привезли з брюховицького музею. Робота кипить і в Палаці Лозинського, і в Музеї модернізму.

«Виставковий проєкт «Боротьба з часом» – спроба охопити всю ретроспективу творчості Михайла Дзиндри з акцентом на його унікальній чутливості до проблеми людської екзистенції, що потерпала від різних факторів глобального життєвого виру ХХ ст., – розповідає Богдан Мисюга. – Перший зал матиме меморіальний характер, де вперше буде відкрито сторінки приватного життя Михайла Дзиндри, умов його творчої еволюції та пошуку свого місця на мапі світового мистецтва. Експозиція формується на базі архіву музею завідувачкою Анітою Немет та за сприяння дружини художника Софії Дзиндри. Також буде представлено ранній цикл митця,1960–1970-х років  – «Пластичні асоціації», де скульптор оголює і гіперболізує ніким не помічені ознаки природної форми, що резонують із категоріями  соціального порядку».

Покажуть втілювачі проєкту й модерністські типології ликів та масок, що  заголюють емоційні характеристики людської екзистенції на різних етапах світоглядних перипетій з середини 1970-х аж до кінця 1990-х років.          Дальній зал виставки «Боротьба з часом» названий «Сторіччя диктаторів». «Тут у просторі із двома знаковими скульптурними об’єктами, із медіа-супроводом кінодокументалістики XХ ст.  можна роздумувати над проблемами новітнього тоталітаризму та адекватної рефлексії на нього у мистецькій сфері, – зазначає Богдан Мисюга і додає, що мистецтво Михайла Дзиндри є уособленням творчої свободи та креативного мислення, за яким завжди стояв досвід екзистенційного протистояння вольового індивідууму та глобального світу.

Щодо виставки «Абстрактні архітектори», то це авторська типологія станкової пластики Дзиндри, що резонує із фазами науково-технічного прогресу ХХ сторіччя та виявляє всі локальні етапи модернізму у світовій скульптурі. «Інтервенція абстрактної пластики Михайла Дзиндри в експозицію Музею модернізму базується на суголосній світоглядній проблематиці. У першому залі зустрінемо прототипи конструктивізму та кубо-футуризму. У залі герметичного мистецтва – ноти архітектурних архетипів наївного зодчества. Інші зали пізнього модернізм експонуватимуть його прототипи «архітектурного абсурду» та «архітектурної утопії». У нижніх залах експонуватимуть скульптуру доби пост-структуралізму: органічну та вільно-динамічну абстракцію», – анонсує виставку Богдан Мисюга.

Експозицію, що відкриється 19 листопада і триватиме місяць, встигнуть оглянути всі охочі, яких цікавлять творча свобода та креативне мислення Михайла Дзиндри. Але зробити це можна лише за наявності одного з таких документів: сертифікат про повну вакцинацію, негативний ПЛР-тест на ковід або експрес-тест на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, проведений не більше як за 72 години до відвідування закладу, документ від лікаря про наявність протипоказань до вакцинації або довідка про перенесення хвороби, що чинна 180 днів від дня виявлення захворювання.

Обов'язковими є також масковий режим і соціальна дистанція.

У ЛНГМ нагадують, що Львів від 30 жовтня перебуває у «червоній» зоні стосовно коронавірусу. Наразі ідеться про те, що суворі карантинні обмеження чинні у Львові та в області до 29 листопада.

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів. Фото Андрія КУБ'ЯКА

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів