Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

150 видавництв, 400 новинок

У столиці триває «Книжковий Арсенал». «День» дізнався, як не проґавити найважливіше

Українська література, українське книговидавництво існують — про це красномовно свідчить VI міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», який відкрився днями у столиці. «Одне з перших вражень — виявляється, книжок в Україні набагато більше, ніж можна було собі уявити», — розповідає в коментарі «Дню» літературознавець і письменник Володимир Панченко. Але в цьому здивуванні не лише радість, але й сум — адже воно підтверджує здогад про те, що ми зовсім не знаємо ні сучасної української літератури, ні всіх пропозицій вітчизняного книговидавничого ринку. Наголосив на цьому й віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс, який під час круглого столу «Книжкова культура як вікно у світ» продемонстрував присутнім щорічний каталог німецьких видань — в Україні аналогічного поки що немає. Тож «Книжковий Арсенал», Форум видавців у Львові — це нині не лише можливість для презентації української культури на світовій арені, але передусім нагода краще пізнати себе для самих українців.

ПРЕКРАСНА ЧЕРГА

Попри це майданчиків для міжнародної співпраці на Книжковому Арсеналі також чимало. Йдеться, зокрема, про колективний стенд німецьких видавництв, а також численних іноземних гостей і спеціальну програму у партнерстві з вже згаданим Франкфуртським книжковим ярмарком. На думку кураторки міжнародної програми фестивалю й керівника новоствореного відділу культурної дипломатії МЗС Ольги Жук, розповідаючи про Україну на міжнародній арені повідомлення про сучасні прагнення й процеси в країні варто поєднувати з загальнокультурним та історичним бекграундом, адже правдива українська історія досі здебільшого залишається незнаною у світі. В цьому контексті вона закликає відвідувачів Книжкового Арсеналу звернути увагу на спеціальну програму присвячену історії, якою опікується Український інститут національної пам’яті. До участі запрошені також представники аналогічної установи з Литви.

Чи не єдиний гість форуму з Росії — «Альянс незалежних видавців і книгорозповсюджувачів». «Коли в країні працює потужна машина пропаганди, кожен голос який протистоїть зомбуванню — надзвичайно важливий, — розповідає в коментарі «Дню» Ольга Жук. — Якщо російський письменник виступає проти дій власної держави в Україні, це важливо передусім для самих росіян. «Альянс» — наш традиційний учасник. Вони представляють інтелектуальну, академічну літературу. Це — саме ті люди в Росії, які протистоять системі. Дня нас важливо підтримувати з ними зв’язок».

СЕРЕД ЗНАКОВИХ НОВИНОК «АРСЕНАЛУ» — ВЕЛИКА БІОГРАФІЧНА КНИЖКА «ГАРМОНІЯ КРІЗЬ ТУГУ ДИСОНАНСІВ...», ПРИСВЯЧЕНА ЛІНІ КОСТЕНКО. ДО РЕЧІ, ДО ВИДАННЯ УВІЙШЛО ЧИМАЛО МАТЕРІАЛІВ, ЯКІ ВПЕРШЕ БУЛИ ОПУБЛІКОВАНІ У «Дні». СЕРЕД НИХ І СТАТТЯ ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА ГАЗЕТИ «День» ЛАРИСИ ІВШИНОЇ

З точки зору культурної дипломатії, безпрограшним кроком організаторів Арсеналу безумовно є виставка «Мустафа Джемілєв. Незламний борець за свободу прав людини», підготовлена за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Серія інформаційних плакатів розповідає про біографію лідера кримськотатарського народу, 15 років проведених у радянських в’язницях та таборах, його участь в дисидентському русі, у створенні демократичної України та протидії російській окупації. Мустафа Джемілєв — людина світового масштабу, саме через призму таких особистостей Україна може представляти себе на міжнародній арені. Поруч з виставкою відвідувачі зможуть побачити чудову колекцію кримськотатарського національного костюму. Власне організатори Арсеналу підготували окрему програму, присвячену Криму, його літературі та мистецтву. Є серед гостей форуму й останнє видавництво з анексованого півострова, яке все ще продовжує видавати літературу кримськотатарською мовою.

Письменників-початківців має зацікавити Видавничий майданчик, на якому вони зможуть запропонувати свої твори до друку. До слова, аналогічні до Книжкового Арсеналу заходи у світі передусім покликані активізувати бізнес-процеси у сфері книговидавництва. Саме там укладаються численні угоди з авторами, продаються права на переклад тощо. Для України це поки що етап, якого лише належить досягнути. «Українські видавці дивляться на подібні майданчики передусім з точки зору торгівельних можливостей, — розповідає в коментарі «Дню» громадський діяч, журналіст й народний депутат попередніх скликань Олесь Доній. — Для них Книжковий Арсенал — це нагода для візуалізації, реклами своєї продукції. В Україні були спроби створити майданчики для комунікації між видавцями, зокрема на базі Форуму видавців, але поки що вони не дали вагомих результатів. На мою думку, перешкоджає цьому передусім відсутність конкуренції, розвиненої мережі книгорозповсюдження. В контексті ж виходу на міжнародні ринки нам бракує потужних перекладацьких платформ. Поки що цим змушені займатися самі автори».

НЕВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ. НА ФОТО (ЗЛІВА НАПРАВО) — ВАЛЕНТИН СИЛЬВЕСТРОВ, КОСТЯНТИН СІГОВ, ФІЛІП ДЕ ЛАРА, ЛЕОНІД ФІНБЕРГ, МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ

Найперше Книжковий Арсенал вражає своїм масштабом — лише програма займає майже 50 сторінок! У цьому масиві навіть фахівцеві нескладно загубитись й проґавити щось справді важливе. Бракує акцентів, які б зорієнтували, зокрема й іноземних гостей, у тих темах, які є пріоритетними сьогодні для України. Водночас це відкриває перед кожним книголюбом можливість сформувати власну програму самотужки. До цього й закликаємо усіх читачів — розпочинати варто зі стенду газети «День»!

Роман ГРИВІНСЬКИЙ, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів