Альберт Лорес вперше опинився на Донбасі ще на початку війни, влітку 2014 року. Коли почалися бойові дії, мешканці сіл біля лінії розмежування почали писати на своїх воротах великими білими літерами: «Тут живуть люди». Це було попередження для військових, спосіб уникнути обстрілів і заселення до своїх домівок незваних гостей. За словами фотографа, війна триває майже п’ять років, а для тих, хто залишився у своїх домівках на відстані кількох кілометрів від бойових дій, ситуація не змінилася. «Написи на воротах: «Тут живуть люди» — це живе нагадування, що для декого війна — це не новини в ЗМІ, а повсякденне життя», — каже фотограф.
На фото — діти і старші люди, є і тварини. При кожному міститься стисла історія героя, зазначення його населеного пункту й кількості людей, які там залишилися. Постійні бойові дії часто обмежують доступ чи взагалі позбавляють їх однієї з найважливіших речей — води. Ризик відключення водопостачання існує щодня. Інфраструктура застаріла і регулярно пошкоджується обстрілами. Машина з питною водою може приїхати лише раз на кілька днів. В інший час мешканці змушені рятуватися дощовою і талою водою, набирати її в колодязях. Щоб забезпечити місцеве населення життєво необхідним ресурсом, працівники сфери водопостачання постійно ризикують життям: лише 2018 року дев’ятеро дістали травми під час ліквідацій пошкоджень. Доповнюють експозицію короткі відео від тих, хто мешкає в зоні конфлікту, — в цих відеоматеріалах ще більш промовисто показано труднощі, з якими місцеві жителі стикаються щодня.
Проект організований групою громадських організацій, які підтримують надання доступу до води на сході Україні: People in Need, Premiere Urgence Internationale, ADRA Ukraine, Polish Humanitarian Action, ArcheNova і Mama-86 — за участю Європейської комісії з питань цивільного захисту і гуманітарної допомоги. Виставка триватиме до кінця квітня.



