-
Свій 85-річний ювілей великий українець Богдан Гаврилишин відзначив виходом власної книги спогадів «Залишаюсь українцем». «Ці спогади я написав з однією метою – ця книга для людей нової генерації. Стан України - соціальний, політичний, економічний – жахливий. Україна не потребує реформ, Україна потребує трансформації. Люди, які є при владі, були і ще кілька років будуть при владі не зможуть провести цієї трансформації. Але молодь у віці від вісімнадцяти до тридцяти років – це вже нові люди…», - на брифінг
-
Анонсована як презентація книги спогадів, зустріч у повній залі Українського дому перетворилася на тепле і зворушливе привітання ювіляру. Тут зібралися люди різних поколінь, сфер діяльності, поглядів, але об’єднані великим почуттям вдячності – за приклад того, що успішним у відкритому світі можна бути тільки залишаючись собою. Залишаючись українцем…
-
Анонсована як презентація книги спогадів, зустріч у повній залі Українського дому перетворилася на тепле і зворушливе привітання ювіляру. Тут зібралися люди різних поколінь, сфер діяльності, поглядів, але об’єднані великим почуттям вдячності – за приклад того, що успішним у відкритому світі можна бути тільки залишаючись собою. Залишаючись українцем…
-
Однією зі спокус, з якою зустрічалися представники третьої хвилі еміграції, Блаженнійший Любомир (Гузар) назвав «спокусу перестати бути українцем»: «Дехто думав, що якщо буде вдавати канадця, бразилійця, американця, то йому простелиться кращий шлях в професійному житті. Інші прямо стидалися, признатися, що вони українці. На жаль, і тих, і тамтих було якесь певне число… Богдан Дмитрович завжди і всюди залишався і залишається українцем. Думаю, ми за це повинні бути йому надзвичайно вдячні»
-
Дуже своєчасним назвав вихід книги «Залишаюсь українцем» патріарх Філарет. «Слава українців – по всьому світі. І там, де вони діють у свободі, там досягають вершин. Думаю, що Вашу, Богдане Дмитровичу, книгу, багато хто прочитає і задумається над своїй життям»
-
Вітання від академіка Івана Дзюби особливе. Це покоління інтелектуалів формувалося в різних, проте незмінно складних умовах. Хтось за залізною завісою, хтось у відкритому світі – проте і там, і там доводилося відстоювати право бути собою.
-
Чи готове нове покоління, до якого звертаються Богдан Дмитрович та Іван Михайлович, до такої планки?
-
До речі, про нове покоління. Благодійний Фонд Богдана Гаврилишина вже деякий час співпрацює з Фондом Святослава Вакарчука «Люди майбутнього». «Я пишаюся тим, що я Вас знаю. Для мене Ви – великий приклад», - зізнався Святослав, вітаючи Богдана Гаврилишина. А у подарунок – набір дисків різної якісної української музики.
-
Ще одна представниця нового покоління, яка зобов’язана тримати високий рівень своєї мами – Антоніна Матвієнко
-
Відомо, що до молодих бізнесменів у Богдана Гаврилишина, як у засновника МІМ-Женева та МІМ-Київ, особливе ставлення. Дмитро Шимків, який ще студентом слухав лекцію Богдана Дмитровича, а зараз є генеральним директором Microsoft Україна, вважає, що «приклад Гаврилишина – це взірець не тільки того, як бути великим українцем, а й як бути Великою Людиною у всьому світі».
-
Благодійний Фонд Богдана Гаврилишина особливу увагу приділяє підтримці молодіжних громадських організацій. Як розповідає у книзі Богдан Дмитрович, саме з участі в молодіжній організації і розпочався його успішний злет. Можливо, саме тому з представниками Молодіжного європейського парламенту Богдана Гаврилишина поєднують особливо теплі стосунки.
-
«У життєвих правилах і спостереженнях Богдана Дмитровича є дуже багато цінного, над чим ми повинні подумати. В його історії я бачу особливу Україну, до якої належить і моя сім’я. Мої родичі, моя дорога мама теж не мали великих можливостей, але і в нашій хаті були книги з високої полиці, які були в житті Богдана Дмитровича. Це Кобзар і Біблія. Це той випадок, коли з мінімуму можна взяти найбільше для формування уявлень, пропорцій світу – всього того, чим потім так талановито скористався Богдан Гаврилишин»,
-
У подарунок від «Дня» - ще теплий ексклюзив. Перший сигнальний примірник нового Фотоальбому «Дня» «Жива історія», що підготовлено спеціально до 15-річчя газети
-
Насамкінець зворушливий подарунок – виступ Українського народного хору «Калина» Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка під керівництвом непересічної людини Григорія Левченка
-
Під музику «Калини», як запевняє Богдан Гаврилишин, він вперше побачив, як плачуть швейцарці і танцюють французькі коні
-
Многая літа!



